Останні дні перед поминальним понеділком полтавці багато часу проводять на цвинтарях

Ті, хто не встигли прибрати могили померлих у будні, наводитимуть там лад у суботу та неділю. А от у деяких регіонах України у неділю родичі вже поминатимуть на цвинтарях померлих – там за традицією поминальним днем є перша неділя після Великодня. Про те, чому у Полтаві поминають саме у понеділок та про інші особливості цього дня дізнавалася Юлія Лис.

Усі корінні полтавці скажуть: у Полтаві споконвіку поминали у перший понеділок після Великоднього тижня, навіть назвали цей день відповідно - поминальний понеділок. Однак - чому саме в понеділок? Виявляється, у різних регіонах України поминання померлих здійснюють у різні дні тижня - неділю, понеділок чи вівторок. Народознавці та священики пояснюють це народними традиціями, що склалися у певному регіоні. У церковному календарі день поминання засвідчений у вівторок, втім, у неділю зручніше відвідувати померлих родичів на кладовищі, адже з'їжджається вся родина - часто із віддалених місць. Окрім розбіжностей у часі, день, коли поминають покійних, ще й по-різному називається.

/Стефан Водяник, священик

В різному регіоні він називається по-різному: Проводи, Красная горка, Радоніца/

А ще - Гробки, Діди, Поминки, Могилки, Бабський Великдень. Однак церковна назва цього дня, найпоширеніша в Україні, - Проводи. Потреба у такому дні виникла тому, розповідає священик Стефан Водяник, що протягом Великодньої седмиці не знаходиться місця для молитви упокійної - воскресіння Ісуса Христа сповнює душі віруючих безмежною радістю. Тому й з'явилася необхідність у виділенні для цього спеціального дня. До того ж цього дня на цвинтарі вітають один одного «Христос Воскрес!» - так само, як у Великдень.

Дослідження життя наших далеких пращурів свідчить про те, що традиція поминати померлих сягає ще дохристиянського періоду. У сиву давнину наші предки влаштовували урочисту тризну з жертвоприношенням на честь померлих. Згодом, у стародавніх слов'ян, час поминання померлих називався Радуницею та об'єднував цілий ряд весняних свят. І лише після введення християнства Радуниця відзначається лише один день. До того ж наразі такий день поминання властивий лише території східних слов'ян. Однак із часів введення християнства день поминання пережив ще деякі трансформації. Раніше на могили цього дня клали милостиню, нужденний же, беручи її, читав на хресті ім'я померлого та промовляв молитву за упокій його душі. Тепер поминання померлих на могилах самими ж родичами перетворюється на застілля, і майже завжди - із вживанням спиртних напоїв.

/Стефан Водяник, священик

Це було зовсім не характерно для наших пращурів. Головним була молитва, і тому запрошували священика, який би відслужив заупокійну літургію на могилах їхніх пращурів/

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію