У неділю – Вхід Господній у Єрусалим

В останню неділю перед Великоднем православні віряни відзначають велике двунадесяте свято – Вхід Господній до Єрусалиму, або Вербну неділю. Про звичаї, пов'язані із ним, – у наступному сюжеті.

Усі чотири євангелісти описують вхід Господній в Єрусалим за декілька днів до Його хресних страждань. Учні вчинили так, як велів їм Ісус. Вони привели молодого осла, накрили його своїм одягом, і Христос сів на нього.

Миколай Довганич, прессекретар Полтавської єпархії УПЦ, протоієрей

- Господь показує, що він є царем неба, як би у вигляді царя він входить до Єрусалиму. Але він входить не як земні царі, імператори, завойовники на конях на щитах. Він входить, як мирний цар, на ослику.

Коли Ісус Христос увійшов до Єрусалиму, усе місто схвилювалось. Запитували ті, хто не знав Його: «Хто це?» Народ відповів: «Це - Ісус, пророк з Назарета Галилейського», і розповідали при цьому, що Він викликав з гробу Лазаря і воскресив його з мертвих. Євангеліє розповідає: Сліпі і каліки обступили Його у храмі, і Він їх усіх зцілив. Народ, бачачи чудеса Ісуса Христа, став ще більше славити Його. Навіть малі діти, які були у храмі, вигукували: «Осанна Сину Давидовому!».

Миколай Довганич, прессекретар Полтавської єпархії УПЦ, протоієрей

- Вони його величають, як царя, як того, хто прийшов і приніс мир, і фактично, як Бога. І це послужило одним із моментів злоби і ненависті до Христа з боку первосвященників. Його люди фактично визнали за вождя, за царя. І вони не відчували владу своєї сили.

Потім, у наступні дні, Ісус Христос учив у храмі, а ночі проводив за містом. Первосвященники, книжники і старійшини шукали нагоди погубити Його, та не знаходили, бо увесь народ невідступно слухав Його. Та вже через кілька днів люди повели себе зовсім інакше.

Миколай Довганич, прессекретар Полтавської єпархії УПЦ, протоієрей

- Ми бачимо лукаву людську природу. Сьогодні на Вхід Господній у Єрусалим кричить: «Осана в вишніх!». Його зустрічають, як царя. А через кілька днів увесь цей натовп кричатиме: «Розпни, розпни Його, на хресті».

Втім хресні страждання Христа, Його розп’яття і воскресіння буде потім. Поки що ж віряни радіють Вербній неділі. Традиційно вони йшли до церкви із гілочками верби чи інших рослин. У давнину саме так зустрічали царів.

Миколай Довганич, прессекретар Полтавської єпархії УПЦ, протоієрей

- Це – велике свято, бо ми вірні Христу. Ми з радістю співаємо: «Осана в Вишніх!», і надіємося, і радіємо з того, що через деякий час він воскресне і переможе своїм воскресінням смерть, і дасть нам життя вічне.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію