Що ми знаємо про повноваження депутата місцевих рад: частина 3

У 2020 році мають відбутися чергові вибори до місцевих рад. Громадяни обиратимуть голів та депутатів до сільських, селищних, міських, районних та обласних рад. Точна дата волевиявлення ще не визначена, тому юридично передвиборча кампанія не почалася. Але фактично деякі потенційні кандидати вже активно “обробляють” електорат, щоб не віддати жодного майбутнього голосу конкурентам. У своїй діяльності вони нерідко використовують і адмінресурс.

Що ж означає «зловживання адміністративним ресурсом»? Якщо коротко - то це використання владних повноважень і державних/місцевих ресурсів партіями або політиками, посадовцями тощо в їх власних виборчих інтересах.  У залежності від відношення до закону, адміністративний ресурс є м’яким і прямим (жорстким).

Про м’який адмінресурс говорять тоді, коли владні повноваження чи владний вплив застосовуються  без чіткої суперечності із законом. Наприклад, здійснення соціальних виплат перед виборами з метою здобути прихильність електорату не порушує норми законодавства, але в той же час є прикладом зловживання адміністративним ресурсом. Жорсткий адміністративний ресурс проявляється у формі впливу на підлеглих, виборців, інших членів учасників політичного процесу з боку владних осіб за допомогою примусу чи переконання у формі винагороди, наприклад, підвищення по роботі, надання пільг або навпаки звільнення з роботи, перевірки контролюючих органів тощо.

Головна мета застосування депутатами адміністративного ресурсу на виборах – досягнення перемоги за результатами голосування внаслідок збільшення кількості голосів виборців за відповідного кандидата, який, або в інтересах якого застосовується цей адмінресурс. Суміжною метою можна вважати створення певних перешкод як для інших кандидатів, так і для спостерігачів, громадських об’єднань, журналістів тощо.

Давайте розберемося, де закінчується законодавчо закріплений обсяг повноважень депутатів місцевих рад та починається та “гречка”, про яку так часто пишуть? Якщо ми знаємо повноваження посадових осіб, то, відповідно, можемо вимагати виконання ними своїх посадових обов'язків та запобігти зловживанням владним становищем. Обов’язки та статус депутатів місцевих рад визначає Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”.

У суспільстві існує багато міфів навколо повноважень депутатів місцевих рад. Розглянемо чотири із них, розуміння яких зможе вберегти нас від помилкового судження, коли ми або безпідставно звинувачуємо депутата місцевої ради в порушенні законодавства, або навпаки ідеалізуємо його вчинки, не розуміючи, що це його обов'язки. 

Міф третій: “депутат може відкривати “ногою” будь-які двері та “давити” на підприємства”

 У випадках, якщо до депутата звернулись люди із скаргою на дії окремого підприємства щодо порушень чинного законодавства, обмеження прав і свобод громадян, у рамках розгляду скарги він має право вимагати зустрічі з керівництвом даного підприємства та доступу до документів, перевірки діяльності.  

У статті 14 ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад” зазначено, що депутат місцевої ради на території відповідної ради має право на невідкладний прийом посадовими особами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, з питань депутатської діяльності.  А стаття 24   закріплює право депутата порушувати питання про перевірку діяльності виконавчих органів ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, брати участь у здійсненні контролю за виконанням рішень ради. Головним фактором є необхідність обґрунтування мети зустрічі та перевірки депутата вирішенням питань, що відносяться до його депутатської діяльності. 

У той же час, якщо коли немає причини для зустрічі або вони не стосуються депутатських повноважень, не ініційовані місцевими мешканцями, то подібні дії можуть мати підґрунтя навіть для відкриття кримінального провадження на підставі заяви керівника підприємства. А якщо раптові перевірки суб’єктів підприємницької діяльності стосуються саме тих, які беруть участь у виборчій кампанії або виступають донорами політиків чи партій, то йде  мова про використання регуляторного адміністративного ресурсу, тобто ухвалення органами місцевого самоврядування і підконтрольними їм структурами управлінських рішень в інтересах окремих політиків чи партій.

Про перший міф ми розповідали тут, а про другий -  тут.

Продовження буде...

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію