Що ми знаємо про повноваження депутата місцевих рад: частина 2

У 2020 році мають відбутися чергові вибори до місцевих рад. Громадяни обиратимуть голів та депутатів до сільських, селищних, міських, районних та обласних рад. Точна дата волевиявлення ще не визначена, тому юридично передвиборча кампанія не почалася. Але фактично деякі потенційні кандидати вже активно “обробляють” електорат, щоб не віддати жодного майбутнього голосу конкурентам. У своїй діяльності вони нерідко використовують і адмінресурс.

Що ж означає «зловживання адміністративним ресурсом»? Якщо коротко - то це використання владних повноважень і державних/місцевих ресурсів партіями або політиками, посадовцями тощо в їх власних виборчих інтересах.  У залежності від відношення до закону, адміністративний ресурс є м’яким і прямим (жорстким).

Про м’який адмінресурс говорять тоді, коли владні повноваження чи владний вплив застосовуються  без чіткої суперечності із законом. Наприклад, здійснення соціальних виплат перед виборами з метою здобути прихильність електорату не порушує норми законодавства, але в той же час є прикладом зловживання адміністративним ресурсом. Жорсткий адміністративний ресурс проявляється у формі впливу на підлеглих, виборців, інших членів учасників політичного процесу з боку владних осіб за допомогою примусу чи переконання у формі винагороди, наприклад, підвищення по роботі, надання пільг або навпаки звільнення з роботи, перевірки контролюючих органів тощо.

Головна мета застосування депутатами адміністративного ресурсу на виборах – досягнення перемоги за результатами голосування внаслідок збільшення кількості голосів виборців за відповідного кандидата, який, або в інтересах якого застосовується цей адмінресурс. Суміжною метою можна вважати створення певних перешкод як для інших кандидатів, так і для спостерігачів, громадських об’єднань, журналістів тощо.

Давайте розберемося, де закінчується законодавчо закріплений обсяг повноважень депутатів місцевих рад та починається та “гречка”, про яку так часто пишуть? Якщо ми знаємо повноваження посадових осіб, то, відповідно, можемо вимагати виконання ними своїх посадових обов'язків та запобігти зловживанням владним становищем. Обов’язки та статус депутатів місцевих рад визначає Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”.

У суспільстві існує багато міфів навколо повноважень депутатів місцевих рад. Розглянемо чотири із них, розуміння яких зможе вберегти нас від помилкового судження, коли ми або безпідставно звинувачуємо депутата місцевої ради в порушенні законодавства, або навпаки ідеалізуємо його вчинки, не розуміючи, що це його обов'язки. 

Міф другий:  “депутат “піариться” за наші кошти”.

Депутати місцевих рад часто виступають на телебаченні, що є комунальною/муніципальною власністю. Може здатись, що це є порушенням законодавства, перевищенням повноважень.  Водночас, ст.11 ЗУ “Про статус депутатів місцевих рад” закріплює право доступу депутата у виборчому окрузі до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою. 

Порушення даної норми та/або використанням адміністративного ресурсу буде в тому випадку, якщо доступ до ЗМІ даний депутат буде використовувати у власних цілях: наприклад розповідати про ремонт школи, ніби він був реалізований лише завдяки йому, зменшуючи роль місцевої ради та інших депутатів. У таких випадках йде мова про медійний адміністративний ресурс, тобто використання підконтрольних органам місцевого самоврядування ЗМІ в інтересах конкретних партій чи політиків.

Про перший міф ми розповідали тут.

Продовження буде..

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію