Чотири тисячоліття історії Полтавщини

Минулого року ми розповідали про археологічні дослідження, які передували будівництву обходу міста Кобеляки, який є частиною великого інвестиційного проєкту з реконструкції автомобільної дороги державного значення Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка. Тоді львівські археологи під час розкопок виявили чимало цікавих знахідок, серед яких – срібні монети римських імператорів Марка Траяна та Антонія Пія, фрагмент скульптури, найімовірніше, одного з найдавніших богів грецької міфології, покровителя мандрівників та бога торгівлі Гермеса, скроневі бронзові кільця, глиняні горщики IX-VIII століття до нової ери та чимало іншого. І вже з середини лютого цього року дослідження поновилися. Їх поки що попередні результати вкотре вразили досвідчених науковців.

Цей багатошаровий могильник поблизу села Підгора неподалік Кобеляк унікальний своїм розташуванням. На високій терасі, поряд з впадінням річечки Кобелячок у Ворсклу, він став зручним місцем для багаточисельних поховань представників щонайменше семи племен різних історичних епох, починаючи від представників ямної культури кінця енеоліту та доби ранньої бронзи.

Богдан Сало, керівник проєкту, археолог Рятівної археологічної служби м.Львів

- Як в загальному на могильнику, так, зокрема, на цьому кургані в нас хронологічні матеріали з кінця третього тисячоліття до нової ери, і наймолодші матеріали – це середина 2 століття нашої ери.

Як розповідає Богдан Сало, тут виявлено сім горизонтів, тобто, матеріали семи різних культур. Всього ж науковці дослідили близько ста різноманітних об’єктів, зокрема, понад 50 поховань. 

Чимало з них сильно пошкоджені внаслідок земельних сільськогосподарських робіт, пограбовані або ж зруйновані в середині  17 століття селітроварами.

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради

- Це наразі перший повністю і досить добре досліджений такий об’єкт, який дозволяє цілком зрозуміти картину, як проводився процес селітроваріння, коли він відбувався, яким чином. І це доводить те, що селітроварний майдан – це курган скіфського часу, який пізніше, вже в 17 столітті, місцеві промисловці, ділки почали грабувати і паралельно витягувати з грунту селітру і пускати її на порох.

Науковцям з розвідок було відомо, що неподалік Кобеляк з давніх-давен височіли грандіозні кургани степу і ще, як мінімум, з сьомого століття до нової ери жили скіфи. Але те, що тут стільки поселень, могильників, зокрема, і ось таких – пращурів індоаріїв-представників катакомбної культури, що була розповсюджена в 2700-х-2000 роках до нової ери, це було справжньою несподіванкою.

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради

- Вони не лише унікальні і цікаві тим, що великоінвентарні, вони екстраординарні, тому що такого, тим паче, на Кобеляцькій землі, і в межах Полтавської області не знаходили. Тому що об’єктами досліджень виступали виключно курган, і ось такий міжкурганний простір рідко досліджувався – лише в межах от таких новобудівних експедицій-археології автострад.

Вивчаючи всі ці пам'ятки, львівські науковці змогли простежити історію Полтавського краю за більш як чотири тисячі років.

Богдан Сало, керівник проєкту, археолог Рятівної археологічної служби м.Львів

- Цікавий цей комплекс також тим, що фактично в нас тут є матеріали як перехідні, і що свідчать про співіснування пізньоямних елементів з катакомбними. Після вивчення всіх матеріалів, детальніше можна буде сказати і вийти на узагальнення: які саме зв’язки – чи це співіснування, чи, можливо, там якісь військові завоювання.

А в наступних випусках новин ми вже розповімо про власне самі поховання та про ось ці тисячолітні артефакти.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію