Відкрита лекція про зміни в українському правописі у Полтаві

Проєкт, анатема, индик. Зміни у мовних нормах за новою редакцією національної комісії з питань правопису, опубліковані 2019 року, спричинили певний дисонанс у суспільстві. Деякі українці з радістю підтримали ініціативу Кабінету міністрів оновити мовні норми, інших незвичні нововведення збентежили.Лекцію, присвячену оновленому правопису, провели у Полтавському педагогічному університеті імені Короленка.

Відкриту лекцію присвятили Міжнародному дню рідної мови, який відзначають у світі 21 лютого. На неї запросили викладачів та співробіників усіх підрозділів університету.

Оксана Кирильчук, декан факультету філології та журналістики ПНПУ ім.В.Короленка

- Лекцію читатиме доктор філологічних наук, професор Людмила Українець, яка має досвід роботи і саме працює над тими новинками українського правопису, які останнім часом розробляються у галузі української мови.

Професорка Людмила Українець говорить: єдиною причиною нововведень є застарілі правила редакції 1993-го року. І нові політичні, економічні, культурні реалії вимагають – мовні норми мають змінитись.

Тож не варто боятись вживати фемінітиви, ставити літеру «и» на початок слова, писати посади держслужбовців з маленької літери та менше вживати дефісів. Й не висміювати нововведення в інтернеті. 

Людмила Українець, докторка філологічних наук, професорка ПНПУ ім.В.Короленка

- Їх не так багато. Кажуть, що їх в межах 5 відсотків, і це зовсім мало для того, щоб злякатись і опанувати нові норми, впроваджені і в граматичній системі, і в орфографічній системі.

Нові правила вступили у силу 3 червня. Проте на адаптацію Міністерство освіти дає п'ять років. Тож, наприклад, питання для зовнішнього незалежного тестування стосуватимуться ще старих норм.

Людмила Українець, докторка філологічних наук, професорка ПНПУ ім.В.Короленка

- Ті зміни, які ми сьогодні спостерігаємо, це результат копіткої роботи відомих мовознавців, українців, філологів, які дбають про те, щоб українська мова, український правопис був на такій грунтовній національній основі, яка б уможливила функціонування української мови навіки.

Частина змін – варіантивні. Наприклад, аудиторія – авдиторія, Афіни – Атени, Вергілій – Верґілій. Тут – вибір за мовцем.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію