Що таке лобурська чи лебійська мови кобзарів?

Нині вони маловідомі. А ще сто років тому були досить поширені серед кобзарської братії. Про це говорили у Миргородському краєзнавчому музеї, який цьогоріч відзначає своє 100-річчя. Там провели інтерактивний урок «Оживає мова кобзаря».

Інтерактивний урок для миргородських школярів провели у рамках відзначення 165-ї річниці від дня народження Опанаса Сластіона, засновника музею. Він опікувався темою кобзарів. До речі, Миргородський край унікальний з погляду формування кобзарства, говорили учасники заняття. Зокрема, краєзнавець Людмила Розсоха зібрала більше 200 прізвищ миргородських кобзарів, розповідає старший науковий співробітник Миргородського краєзнавчого музею Тетяна Фесенко.

Тетяна Фесенко, старший науковий співробітник Миргородського краєзнавчого музею

- Кобзарі гуртувалися у вузьке коло, у яке не допускали сторонніх. І намагалися уберегти, унеможливити проникнення чужого елементу у своє середовище.

Тетяна Фесенко каже: одна із загадкових та містичних сторінок в історії самого кобзарства - це формування мови кобзарів, їхнього арго або жаргону. Кобзарі, або як  ще їх  називали лебії - це українські народні співці та музики, які були творцями героїчних пісень та дум, а також релігійних піснесловів. Вони виступали хранителями історичної пам’яті народу. Володіли лобурською чи лебійською мовами.

Тетяна Фесенко, старший науковий співробітник Миргородського краєзнавчого музею

- Цей шифр, цю кодовану мову вони створили для того, щоб захищати себе, своє вузьке коло, свої інтереси від сторонніх, від загарбників, від ворогів.

До 18 століття кобзарство організовувалося у свої братства з власними правилами, господарством, управою, печаткою, касою, судом та мовою. Приміром, нам мало, що скаже слово бікута. А між іншим воно мало значення палиця. Або, зітомити означало  жити,  кресо плєноє - це сало, слово марахонька  означало дощ, хобні- гроші, снопко- літо. А як сказати будьте здорові? Бетлійте кудорові.

Тетяна Фесенко, старший науковий співробітник Миргородського краєзнавчого музею

- Це було у нас таке інтерактивне заняття, де ми із дітьми попробували відтворити цю таємну кобзарську мову. Ми підготували невеличкі тексти, які були складені на мові кобзарів. І переклали їх нашою сучасною мовою. Це було організовано у вигляді завдання невеличкого.

Під час заходу організатори роздали  присутнім листки із невеличким текстом мовою кобзарів та відповідний словничок значень тих чи інших слів. І запропонували його  розшифрувати. Переможці та призери цього конкурсу отримали від музею в подарунок книги краєзнавчого характеру.

Андрій Кравець, учень 11 класу ЗОШ № 1

- Ми відвідали Краєзнавчий музей  і нам також показали прекрасну виставку, навчили розмовляти на мові наших стародавніх предків – кобзарів. Вона дуже цікава і зовсім не схожа на сучасну.

Цей інтерактивний урок став першим заходом, приуроченим 100-річчю Миргородського краєзнавчого музею.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію