У Полтаві урочистим покладанням квітів до пам'ятника Тарасові Шевченку відзначили 195-ту річницю з Дня його народження

Хтось – із сльозами радості, а дехто – зі сльозами болю – так цьогоріч у Полтаві відзначали 195-ту річницю з Дня народження генія українського народу Тараса Шевченка.

Він боровся за Україну вільну та непокорену, та так і не зміг побачити її народ щасливим. Великий Кобзар, символ незламного духу та гострого слова, Тарас Шевченко народився 9 березня 1814-го року та помер 10-го, коли йому був лише 41 рік. З Полтавою його пов'язують праця над повістю «Близнецы» та декілька приїдів до своїх творчих побратимів. Відвідував Шевченко й інститут благородних дівиць, де домовлявся за розповсюдження його художнього альбому «Живописная Украина». Сюди ж увійшли картини, на яких видатний митець зобразив Полтавський Хрестовоздвиженський монастир та хату Івана Котляревського. Творчість останнього, до речі, він неабияк шанував.

На річницю з нагоди Дня народження Шевченка до його пам'ятника у Полтаві покласти квіти прийшли представники міської та обласної влад, духовенства, інтелігенції, а також шкільна та студентська молодь разом з викладачами.

/Бліци

– Він – великий, видатний письменник, і його слава вічна, і він ніколи не помре серед нас.

– Відзначаємо цей день ми гідно і продовжуємо традиції, поглиблюємо те, що діти здобули в середній школі/

Віддати шану Тарасові Шевченку прийшли і більш дорослі полтавці.

/Бліц

– Це – глиба, це – наш вождь, це – наше світило, геній! В цей день небеса плачуть за ним. Тарасе пробач!/

В'ячеслав Джиган

«Ми чуємо тебе, кобзаре, крізь століття» - саме під такою назвою пройшли шевченківські читання у літературно-меморіальному музеї імені Івана Котляревського. Учнів шкіл міста, які були присутні на заході, ознайомили з історією полтавських доріг видатного кобзаря, а літературознавець Рената Смирнова розповіла про свої відкриття. Виявляється, вважає вона, вчені помилялись, стверджуючи, що Тарас Шевченко не був знайомий з Миколою Гоголем.

/Рената Смирнова, літературознавець

Я чудово знаю всю рідню Гоголя. Тому, коли відкрила малюнок Шевченка – і раптом відразу бачу, що Софія Миколаївна була онучкою Єлизавети Василівни. Я відразу побачила на малюнку Шевченка, що була підписана його ж рукою/

Окрім цього літературознавець віднайшла у рукописних відділах неопубліковані матеріали, зокрема, невідомий малюнок Тараса Шевченка, де зображений Микола Гоголь.

Окремо готувалися до зустрічі учні 7-ї школи, що носить ім'я видатного кобзаря. Вони презентували літературно-меморіальну композицію «Безсмертний цвіт шевченкового слова».

Для них поет – не лише кобзар з портрету на стіні класу української літератури, а ціла сторінка української історії, про яку вони знають немало.

/Бліци

– Він був кріпаком і мав багато сестер... Він був відомим художником і народився на Черкащині... Він був великим письменником, який писав патріотичні твори/