Вечір пам’яті «Остап Вишня: відомий і невідомий»

11 листопада виповнилося 130 років від Дня народження відомого гумориста, письменника Остапа Вишні. Його життя та діяльність тісно пов’язані із Полтавщиною. Він разом з видатним українським поетом Миколою Зеровим навчався у Зіньківській школі, жив і працював у Лохвицькому районі. До ювілею гумориста у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського пройшов вечір пам’яті «Остап Вишня: відомий і невідомий».

Непересічна постать Остапа Вишні особливо виділяється серед українських письменників та гумористів. Народився він 1889 року у Зіньківському повіті на Полтавщині, в багатодітній селянській родині, що складалася із 17 дітей. Закінчив двокласну школу в Зінькові. У 1917 році вступив до Київського університету, але скоро залишив навчання і цілком віддався журналістській та літературній праці. Через рік був мобілізований до Армії УНР, де працював начальником медично-санітарного управління Міністерства залізниць. Потім був червоний полон, звільнення, ленінська в'язниця і сталінський концтабір. Він писав чесно та їдко. Незважаючи на військовий стан, висміював недоліки Директорії і особисто Головного Отамана Симона Петлюру. Саме йому приписується крилата фраза: «У вагоні Директорія, під вагоном територія…».

Псевдонім Остап Вишня вперше з'явився 1921 в «Селянській правді» під фейлетоном «Чудака, їй-богу!». Остап Вишня проводив велику громадську роботу, брав участь у діяльності літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт», в організації та редагуванні перших двох номерів журналу «Червоний Перець», працював в оргкомітеті Спілки письменників. 1933-го популярного письменника звинуватили у контрреволюційній діяльності й тероризмі, зокрема, в замаху на Павла Постишева під час жовтневої демонстрації. Він був засланий  до таборів ГУЛАГу.

Світлана Ленська, доктор філологічних наук ПНПУ ім.В.Короленка  

- Здавалося, він настільки міцно ввійшов в нашу свідомість, що начеб-то ми про нього знаємо дуже багато, але тільки з розсекречення архівних матеріалів нам стало достеменно відомо про його трагічну, сумну «десятирічку», як він сам називав – з 1933 по 43 роки, його ув’язнення. Всі знають, що він був людиною дуже веселої вдачі, він жартував навіть в найтрагічніші моменти свого життя.

Дошкульний гумор письменника не завжди подобався можновладцям, але, на щастя, твори Остапа Вишні дійшли до наших часів, і зараз його веселі усмішки до вподоби читачам. 

Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня був членом редколегії журналу «Перець». У 1955 році, за рік до смерті, його  реабілітували судові органи СРСР.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію