13 листопада світ відзначає Міжнародний день незрячих

Він покликаний привернути увагу суспільства до людей із порушеннями зору, етичним ставленням до них, проблем, які пов'язані із доступністю інфраструктури. Чи комфортно жити у Полтаві незрячим або слабозорим містянам, розказали вони самі.

Адам Гайченя – професійний вокаліст. Втратив повноцінний зір у 18, коли захворів на глаукому. Музичну освіту здобував у Львові, працював у Дніпрі в консерваторії та коледжі культури й мистецтв. Коли переїхав до Полтави, тут роботу не знайшов. Зрідка виступає із камерним хором «Гілея».

Чоловік впевнено орієнтується у місті, на неетичне ставлення навколишніх не скаржиться. Основне його побажання до міської влади – якісні тротуари. 

Адам Гайченя, полтавець з вадами зору

- Що стосується інфраструктури, то хотілося, щоб тротуари були відремонтовані. Ми коли ходимо, часто спотикаємось. Сьогодні були ще рівно, а завтра – яма. Щоб вчасно комунальні служби працювали.

Заступник міського голови з питань ЖКГ говорить – на найбільш «популярних» перехрестях Полтави кладуть тактильну плитку, яка має поверхню із спеціальними виступами. Зокрема, є така на вулицях Соборності, Пушкіна, Чорновола, Остроградського.

Олексій Чепурко, заступник міського голови з питань ЖКГ

- Ми в цьому році змінили підхід до проєктування тротуарів, ми внесли туди тактильну плитку, наше комунальне підприємство «Міськсвітло» обладнує 7 об’єктів для незрячих, де є відповідні звукові сигнали. Тобто, поетапно намагаємось робити наше місто доступним.

Також зараз проводять тендерну закупівлю моніторів, які встановлять у тролейбуси. На них буде висвічуватись назва зупинки. До кінця року тролейбуси мають обладнати динаміками, через які з вулиці буде чути маршрут тролейбуса, говорить чиновник.

Також планують встановити сім «звукових» світлофорів, по сигналу яких незрячі орієнтуватимуться, чи можна переходити дорогу. Зараз їх у місті 9, та не всі працюють, говорить Марина Бабець.

Марина Бабець, голова Полтавського осередку Всеукраїнської організації осіб з порушенням зору

- Наше місто доступним на сьогодні назвати не можна, тому що кілька світлофорів, і ті, які ще й погано працюють, це не говорить про доступність і гостинність нашого міста.

Активістка впевнена: все, що робитимуть для покращення умов життя людей із вадами зору – потрібно не лише їм, але й всьому суспільству. Адже тоді незрячі будуть впевненішими, самостійнішими, до них зміниться відношення оточуючих, які не сприйматимуть їх як неповносправних.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію