На Полтавщині зарибнюють водойми
У Кременчуцьке та Кам’янське водосховища нещодавно випустили понад 300 тисяч мальків карпа, білого амура і товстолоба. Рибінспектори вважають, що це сприятиме відновленню екосистеми басейну Дніпра.
- Вся риба жива.
- І скільки у такому ящику?
- 800 кілограм десь.
- Ого!
Із Херсонського виробничого експериментального заводу по розведенню риб мальків транспортували до Кременчука та Глобинського району. Везли їх понад п’ятсот кілометрів у спеціальній автівці. Вона обладнана таким чином, щоб втрат серед зарибок було якнайменше.
Андрій Царелунга, перевізник риби
- Довезли добре. Риба уся жива. Кислород ішов усю дорогу по нормам. У нас тут німецькі технології. Стоять кисневі баки, шланги. Шланги у нас в баках колені лазером, кисень іде, як треба – бульчить, риба не здихає. Вся доїжджає жива і здорова.
Полтавщина – серед 13 областей, де другий рік поспіль діє спеціальна програма із зариблення, запевняють у Полтавському рибоохоронному патрулі. Роботи виконуються за підтримки Державного агентства рибного господарства України.
Оксана Кулинич, начальник Полтавського рибоохоронного патруля
- Більше 300 тисяч штук для поповнення Кам’янського та Кременчуцького водосховища.
Близько 150 тисяч штук буде випущено у Кам'янське водосховище. І аналогічну кількість штук буде випущено у Кременчуцьке водосховище. Водні біоресурси – білий амур, толстолоб, короп. Контроль забезпечуватиметься Полтавським та Дніпровським рибоохоронним патрулем.
Іхтіологи стверджують: зариблення у таких масштабах у певній мірі сприятиме відновленню екосистеми басейну Дніпра. Втім, на їхню думку, малька бажано б запускати ще більше.
Юрій Ярцев, іхтіолог
- Такого зарибка, як зараз, привезли наважкою – 25 грам. Необхідно зариблювати щорічно 16 мільйонів штук. Якщо це буде двохрічка – 5 мільйонів екземплярів треба зарибляти. Йому оце – він цього року народження – він уже через 3 роки буде вагою до 2 кг.
Як приживеться мальок у водоймах – залежатиме від екологічної ситуації. Втім, важливу роль відіграє й те, наскільки популяції риби шкодитимуть браконьєри. Рибоохоронці стверджують: останнім часом їх стало менше.
Оксана Кулинич, начальник Полтавського рибоохоронного патруля
- У цьому році кількість браконьєрів процентів на 15 зменшилася. У зв’язку з тим, що штрафи значні. Краще почала працювати виконавча служба.
За процесом поповнення рибних запасів водосховищ спостерігало і чимало місцевих мешканців. Вони кажуть: іхтіологи роблять гарну справу.
Ірина, мешканка м.Кременчук
- Усі користувачі вважають зариблення дуже важливим. Це просто необхідно.
Сергій, мешканець м.Кременчук
- На жаль, все менше і менше риби. Доводиться допомагати природі. Треба поповнювати.