З’явилася нова купюра з Вернадським

У зв’язку з появою купюри, на якій зображений Вернадський, розповідаємо про вченого, “винайдену” ним сферу знань та тих, хто продовжує його вчення у сучасному світі.

З’явилася нова купюра з Вернадським. Чому ноосфера академіка досі актуальна та хто її розвиває сьогодні. Теорія про ноосферу академіка Володимира Вернадського з’явилася майже сто років тому, однак її розвивають і сьогодні. Одним з таких послідовників є український бізнес-візіонер Макс Поляков.

Чому Вернадський? Голова Нацбанку Яків Смолій пояснив вибір академіка Володимира Вернадського.

– Він обраний за видатний внесок в історію України як філософ, природознавець, засновник цілої низки нових галузей науки —  біохімії, геохімії, радіогеології. Також він є одним із засновників і першим президентом НАН, яка була створена у 1918 році.

Крім того, Вернадський займався мінералогією та кристалографією. Є основоположником учення про біосферу та ноосферу. Стверджував, що існує сфера розуму, взаємодії суспільства та природи, де розумова людська діяльність є ключовою рушійною силою для розвитку і найціннішим ресурсом для збереження планети. 

Закон ноосфери Вернадського полягає у тому, що разом із розвитком планети біосфера перетворюється на ноосферу. Тобто в те місце, де найважливішу роль у розвитку довкілля відіграє розум людини. І це перетворення є невідворотним. Відповідно до оригінальної теорії, ноосфера є третьою у послідовності фазою розвитку Землі після утворення геосфери (неживої природи) та біосфери (живої природи).

Необхідними умовами для створення ноосфери академік вважав піднесення наукової думки, об’єднання людства завдяки інтернаціоналізації науки, моральна відповідальність вчених за використання наукової роботи задля розвитку і прогресивної мети. 

Ноосфера складається всіма розумами, що взаємодіють, вважав Вернадський. За концепцією, вона має три складові:

  • антропосфера (сукупність людей як організмів);
  • техносфера (сукупність створених людиною штучних об’єктів і природних об’єктів, змінених у результаті діяльності людства);
  • соціосфера (сукупність соціальних факторів, що характерні для цього етапу розвитку суспільства і його взаємодії з природою).

Модель ноосфери вважають корисною для кращого розуміння розвитку людства, а також для вирішення міжнаціональних і міжрегіональних проблем, екологічних питань і проблем війни та миру.

Сучасні прихильники ноосфери

Хоч Володимир Вернадський сформулював закон про ноосферу у 1944 році, та досі є чимало людей, що розділяють ідеї академіка і розвивають знання про сферу розуму. Серед українців такими є, зокрема, професор і винахідник Ігор Ханін та бізнес-візіонер, доктор економічних наук Макс Поляков. Вони є співавторами науково-філософських праць з семіотики, інновацій в економіці та, власне, ноосферології. Ігор Ханін є розробником унікальної концепції створення міжнародного університету у місто Дніпро – Ноосферної академії. Він є автором понад 100 винаходів, 122 наукових праць, серед яких – п’ять монографій.

Як доктор економічних наук веде актуальні для України та світу наукові дослідження у сферах інформаційного розвитку економіки та суспільства із застосуванням математичного, кібернетичного, системологічного та семіотичного інструментів. Макс Поляков називає себе учнем Ханіна. Сам Поляков має інвестиційний фонд, який назвав на честь ноосфери —  Noosphere Ventures. Він разом із партнерами вірять у силу знань, тому і займаються фінансуванням технологічних стартапів, здатних позитивно вплинути на Землю та розвиток людства загалом.  До речі, у Noosphere Ventures залучений Ігор Ханін, який є науковим керівником напряму космічних інформаційних систем фонду.

Поява вищого номіналу також додасть зручності тим, хто проводить розрахунки готівкою на великі суми. У НБУ впевнені, що нові купюри допоможуть впорядкувати банківську систему на рівні держави і спростять розрахунок готівкою для звичайних українців. Нагадаємо, за словами НБУ, перший випуск банкноти 1 000 грн вийде в обсязі 5 млн штук.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію