Святковий тиждень Масляної, що дійшов до нас ще з язичницьких часів, відзначають нині
Про традиції, атрибути, історію свята, і, головне, підготовку до Великого Посту, що цього року припадає на період з 2 березня по 18 квітня, дізнавалася Крістіна Криженко.
Масляниця, вона ж - сирний тиждень - це святковий цикл, збережений на Русі ще з язичницьких часів. У давніх слов'ян це було багатоденне веселе свято, ним проводжали зиму. Воно відзначалося дещо пізніше, ніж зараз, з 24 березня, та продовжувалося 14 днів. Після хрещення Русі Масляницю почали святкувати в останній тиждень перед Великим постом, за сім тижнів до Великодня, проте постійної дати немає, оскільки це - так зване «рухоме» святом.
Головні атрибути Масляної – млинці і народні гуляння.
На честь сонця спочатку пекли прісні коржі, а коли навчилися квасити тісто, стали робити млинці. Древні вважали млин символом сонця і вірили, що разом з млинцем вони з'їдають часточку сонячного тепла і могутності.
В народі ж кожен день масляної має свою назву.
Понеділок - зустріч. До цього дня добудовували гірки, гойдалки, балаган. Більш заможні починали пекти млинці. Перший млинець віддавали біднякам на поминки покійних. Вівторок - загравання. Зранку молоді люди запрошували одне одного кататися з гір, поїсти млинців. Середа - ласунка. У цей день зять приходив «до тещі на млинці». Крім зятя теща запрошувала й інших гостей. Четвер - велике гуляння. З цього дня Масляниця розгорталася на всю. Народ залучався до усіх можливих потіх: льодяних гірок, балаганів, гойдалок, катання на конях, карнавалів, кулачних боїв. П'ятниця - тещин вечір. Зяті запрошували у гості своїх тещ, пригощали їх млинцями. Субота - зовиціни посиденьки. Молоді невістки запрошували у гості до себе зовиць. Останній день Масляної - Прощена неділя. Православні приходять до храмів, просять один в одного прощення, а у відповідь чують: «Бог простить». Після цих діалогів, які не розповсюджувалися лише на дітей, люди цілувалися.
Вважалося, що саме в цей день має відбутися страшний суд, а тому годилося помиритися з тими, хто на цьому світі. В православній церкві починають здійснювати Великопісні служби. А вже наступного дня (цього року 2 березня) розпочинають суворий і довготривалий піст.
/Филип, архієпископ Полтавський і Миргородський
В Православній церкві період Великого посту - це такий особливий період, коли людина підносить до Господа свої покаяння і молитви. Це - період, коли церковні пісноспіви, читання і богослужіння влаштовані таким чином, що говорять людині про необхідність складення щирого покаяння перед Господом в своїх гріхах і провинах/
Архієпископ зазначає, що окрім посту тілесного, православні християни повинні дотримуватись і посту духовного.
/Филип, архієпископ Полтавський і Миргородський
Піст духовний без посту тілесного називається просто - дієта. А на всіх вас я прикликаю боже благословення і всім вам бажаю приємного посту/