У Полтаві оцінили учасників за можливістю надати «відстрочку оплати» за роботу

Зазвичай замовники оцінюють тендерні пропозиції учасників за єдиним критерієм – ціна. Проте, статтею 28 Закону «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) організаторам торгів надано можливість встановлювати інші критерії оцінки – нецінові. Наприклад, умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати тощо. Перелік критеріїв  не вичерпний.

Чинне законодавство дозволяє застосовувати нецінові критерії в особливих випадках: у  разі  здійснення  закупівлі,  яка  має  складний  або  спеціалізований  характер  (у  тому  числі  консультаційних   послуг,   наукових   досліджень,   експериментів   або   розробок,   дослідно-конструкторських робіт). Замовники,  у  разі обґрунтованої  потреби,  можуть встановлювати критерії, які є важливими з їхньої точки зору. Нова редакція Закону не має обмежень до застосування нецінових критеріїв.

 «Добре, коли замовник може оцінювати закупівлю не лише у грошовому еквіваленті, а й і за  іншими критеріями. Їх застосування у відкритих торгах несе свою користь для  кінцевого результату. Проте, як будь-де, замовникам важливо не зловживати своїми правами. Адже інколи постає питання доцільності використання нецінових критеріїв організаторами торгів», – розповіла Поліна Колганова, консультант із закупівель Інституту аналітики та адвокації.

Серед полтавських організаторів торгів найчастіше користуються правом встановлювати в тендерній документації нецінові критерії наступні: 

Лідерами за використанням додаткових критеріїв оцінки є полтавські обласний департамент будівництва та міське управління ЖКГ. Більшість замовників обирають для додаткової оцінки такі критерії як гарантійне обслуговування та строк виконання робіт чи надання послуг. Лише полтавське управління житлово-комунального господарства застосовує  відстрочення оплати.  Полтавське КП «ЖЕО №2», також у 2018 році, використовувало відстрочку платежу для додаткової оцінки пропозицій учасників тендеру. 

 Експерти зацікавилися закупівлями з неціновим критерієм саме управління ЖКГ. Переважно тендерна документація та проекти договору ідентичні. Адже здебільшого привертають увагу потенційних учасників тендеру умови оплати. А в даному випадку замовник надає додаткову перевагу тим учасникам, які готові відстрочити грошову оплату за виконаним договором. Ризик застосування нецінового критерію «відстрочення оплати» в тому, що замовник може використати його для відбору «свого» учасника.

При аналізі тендерної документації та документів переможців торгів УЖКГ експерти встановили, що:

• у тендерній пропозиції учасник закупівлі має прописати ціну та кількість календарних днів для відстрочення оплати за надані послуги або виконані роботи;

• у проекті угоди зазначено лише про можливість застосування відстрочення платежу у відповідну кількість днів;

• за проектом угоди замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати підряднику виконані роботи, визначені цим Договором, в розмірах і в строки встановлені Договором, а підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи;

• положеннями проекту договору передбачено, що Замовник здійснює оплату Підряднику за виконані роботи по мірі надходження фінансування з бюджету;

• учасники тендеру мають погодитися з проектами договору, який пропонує замовник. 

Отже, застосування замовником у подальшому відстрочення платежу є необов’язковим. Проте, відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону, умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі. А переможець процедури закупівлі обіцяє надати відстрочення на відповідну кількість днів. Тому, у результаті, тендерна пропозиція переможця буде не відповідати умовам договору. Адже в тендерній пропозиції переможця будуть вказані відповідні ціна та кількість днів відстрочки платежу. У свою чергу договір, який укладається відповідно до розміщеного в тендерній документації проекту, умова ціни буде обов’язковою, а застосування відстрочки платежу – можливою. 

Вибірковий аналіз проведених оплат за тендерними договорами управління ЖКГ, підписаними у 2018 році,  встановив, що  інтервал між датою підписання угоди та здійсненням оплати переважно становить від 2 до 30 днів. Лише у декількох випадках інтервал становив більше 3-х місяців.  

Таким чином, проаналізувавши тендерні процедури з використанням для оцінки критерію «відстрочення платежу», постає питання доцільності цього критерію. Навіщо організатору торгів встановлювати додатковий критерій, який все одно не буде використовуватися?  «Припускаю, що для того, аби усунути не бажаних учасників тендеру. Застосування нецінового критерію у вигляді відстрочення платежу є, на мою думку, непотрібним. Замовник передбачає у проекті договору виникнення платіжних зобов’язань тільки за умови бюджетного фінансування. Тобто, наперед передбачаючи можливість затримки фінансування. За умовами проекту договору, з яким погоджуються учасники закупівлі, вже задекларовано можливість не своєчасної оплати замовником наданих підрядником послуг. Виходячи з цього, застосування нецінового критерію замовником не відповідає фактичним умовам такої закупівлі та не є об’єктивно необхідним», - зазначає Поліна Колганова.

Переможцями тендерів з неціновими критерієм систематично стають одні й ті самі учасники:

ТОВ «АСФЕР ГРУП»

ТОВ «Марк Строй»

ПП «БУДГАРАНТ-7»

ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК 2016»

Водночас, експерти наголошують, що нецінові критерії мають обґрунтовано застосовуватися замовниками, тобто мати аргументовану потребу в їх встановленні та надавати об’єктивну додаткову перевагу під здійснення оцінки пропозицій.  

Довідково: Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) - найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та співфінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію