Археологія автодоріг Полтавщини

Ми продовжуємо розповідати про рятівні археологічні розкопки, що здійснювалися з квітня цього року в зоні реконструкції автодороги державного значення Київ-Харків-Довжанський між Полтавою та селищем Чутове. Їх останнім штрихом стало дослідження величезного селітроварного майдану XVII століття, де колись, імовірно, було ще й поховання скіфів.

За часів гетьманщини виробництву селітри належало особливе місце в промисловості нашого краю. У період польсько-шляхетського панування існувало майже 20 селітроварень, монополізованих урядом Польщі. Під час Визвольної війни середини XVII ст. селітровими заводами керувало козацьке військо. Сировиною ж була земля городищ, кріпосних валів і, як в цьому випадку, – кургани скіфської доби.  

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради 

- Свого часу козачки, поляки зрозуміли, що в цих курганах є не лише якісь дорогоцінні метали, і поховання можна не лише грабувати, а й мати промисловий зиск, а саме – видобувати з грунту, з якого складається цей насип солі селітри, які використовувалися в 17, потім 18, 19 столітті для виробництва пороху.

Починаючи рятівні роботи, науковці навіть не очікували натрапити на такий величезний майдан, який довелося розкопувати понад місяць.

Сергій Блавацький, журналіст

- Археологи дослідили величезну площу, понад 20 метрів в діаметрі, близько 5 метрі в глибину, і якщо додати імовірну висоту скіфського кургану, а це ще 7 -8 метрів, то масштаби дійсно вражаючі.

Олег Осаульчук, директор Рятівної археологічної служби м.Львів 

- Специфіка рятівних археодосліджень в тому, що ми вимушені розкопувати всі археологічні пам’ятки, які можуть бути знищені будівельними роботами, які потрапляють в межі будівництва дороги. Археологи шукають джерела історичної інформації, для нас будь-який уламок кераміки, кістки чи знахідки з кременя дає інформацію. Ми, на відміну від скарбошукачів, не шукаємо золота, срібла, ми шукаємо інформацію.

На жаль, після грабіжників та селітроварів майже не залишилося нічого.

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради 

- Є окремі датуючі шматочки скляних посудин, уламки горщиків, залізні, бронзові предмети. На жаль, яскравих немає, яскраво датуючих. Є окремі уламки амфор, горщиків скіфського часу, доби бронзи.

Ці розкопки цікаві й тим, що за роки незалежності в Україні таких масштабних рятівних робіт практично не проводилося - говорять науковці.

Олег Осаульчук, директор Рятівної археологічної служби м.Львів 

- За Союзу науковці були зосереджені на своїх фундаментальних проблематиках, копали, де коли хотіли, за бюджетні кошти. А в 90-ті роки економіка розвалилася, коштів, відповідно, немає. Якщо щось будували, то дуже мало, і не зважали ні на що – курган, не курган, робили своє.

Наступного року полтавські археологи спільно з колегами зі Львова планують продовжити такі рятівні роботи на трасі в обхід Решетилівки, де вже виявлено кілька курганів і поселення, та на об’їздній навколо Чутового. 

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію