Чергові археологічні відкриття на Полтавщині. Знахідкам – чотири тисячі років

Поховання скіфських племен, які проживали в наших степах у VII-IV століттях до нашої ери, кургани епохи бронзи, могильники пізньоримської Черняхівської культури II-IV століть, і ще чимало інших археологічних комплексів різних історичних періодів дослідили полтавські науковці цього літа. Рятівні археорозкопки здійснювалися в зоні реконструкції автодороги державного значення Київ-Харків-Довжанський. Про таємниці, які зберігала полтавська земля, дізнавалися мої колеги Сергій Блавацький та Сергій Сепітий.

Археологічні розкопки на ділянці між Полтавою та селищем Чутове тривали з квітня цього року. Як говорять науковці, з перемінним успіхом. Адже майже на 90% кургани, поховання різних епох були зруйновані під час будівельних робіт, як-то прокладання кабелів чи спорудження кар’єрів. Але пощастило з самого початку – розповідає керівник експедиції В’ячеслав Шерстюк. В полі знайшли гаманець з сорока срібними монетами.    

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради

- Оце перша половина XVII століття, тут Польща, Європа, це півтора гроша, десь майже на пів талера, ну, можливо, якась корівка, й не одна. Не сказати, що це велике багатство, але гаманець заможної людини.

А неподалік науковці виявили кілька збережених і досить неординарних поховальних комплексів. 

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради

- Найбільш цікавим було родинне поховання, вміщене в ньому одразу три небіжчики, дорослий чоловік, його жінка, яка, так би мовити, обіймала свого чоловіка, і поруч дитина.

Цікаво, що кожного з похованих супроводжував якийсь предмет.

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради

- Ось, наприклад, чоловіку, скоріш за все, він був вождем свого племені. Мав високий соціальний статус, було покладено кам’яну сокиру, точно вона не використовувалася, щоб рубати дрова, готувати хмиз. Це виключно або бойова, або владна штука. Це як сучасний скіпетр для короля.

Жінку супроводжувало у потойбічне життя бронзове кільце. Дитині ж поклали намисто. 

В’ячеслав Шерстюк, директор КЗ «Центр охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської облради

- Окрім намистинок, декоративних різьблених, є великий зразок намиста, амулетів з зубів. Скоріш за все, це вовк і ведмідь.

Зараз науковці проводять реставраційні роботи, і незабаром бронзову прикрасу, амулети, які пролежали в землі понад чотири тисячі років, можна буде експонувати в музеї.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію