«Шляхом відступу союзної армії Карла XII та Івана Мазепи»

«Шляхом відступу союзної армії Шведського короля Карла XII та Гетьмана України Івана Мазепи від Полтави до Переволочної». Такий навчально-екскурсійний маршрут розробили науковці Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». Спільно з представниками громадської організації «ВелоПолтава» та обласного туристичного кластеру вони відвідали місця, якими відступали союзники після невдалої для них Полтавської битви.

Маршрут, загальною довжиною понад 200 кілометрів розпочався з Полтавського мікрорайону Сади-1. Тут науковці віднайшли джерело, з якого шведський король пив воду, де розташовувалося його шатро. 

Сергій Макаренко, науковий співробітник ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Ось тут де котельня заходилося і вірогідно стояло це шатро короля, який прибув сюди до обозу рівно о 14 годині 27 червня 1709 року.

Саме звідси королівський обоз рушив на Мачухи, Федорівку, до Старих і Нових Санжар. Останні були невеличким волосним містечком з двома церквами. Зараз тут встановлений пам’ятник козакам, загиблим у Полтавській битві. Відомо, що місцеві мешканці активно підтримували запорожців.

Євгенія Щербина, зав. відділом ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Новосанжарці, мешканці Нових Санжар постачали продовольство під Полтаву, вони привозили хліб, мед, брагу, різноманітні наїдки і підтримували союзницьку армію.

Саме тут відступаюча армія намагалася зробити перший нічліг. В луках поблизу Ворскли стали табором і козаки.

Євгенія Щербина, зав. відділом ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Відступали швидко, була сум’ятиця, деякі непорозуміння, іх обоз залишили у Старих Санжарах а вся артилерія, військо, підводи з грошима на чолі з Карлом 12 мали рухатися до Нових Санжар.

Потім шлях союзників проліг на Білики та Кобеляки розповідає велотурист Юрій Репало. Представники його організації «Вело Полтава» ще 2016 року розробили веломаршрут шляху шведської армії територією сучасної Полтавщини - від Гадяча до Світлогірського. 

Юрій Репало, представник ГО «Вело Полтава»

- На той час вже було відомо що в нас є пам’ятні знаки загиблим козакам. Місце відпочинку Мазепи під час відступу шведів. Потім ми їдемо на Білики, Кобеляки, читали щоденники Крмана і дізнавалися про шлях відступу.

Кобеляки союзники пройшли 28 червня 1709 року. Тут заночували в полі. І далі їх шліх проліг на Сокілку, де тоді була потужна фортеця - розповідають науковці. Йшли високим, крутим правим берегом Ворскли невипадково, адже ці землі були під цілковитим контролем запорожців. А потім була Кишенька, і шанс врятувати військо переправившись через Дніпро.

Людмила Шендрик, заст. директора ДІКЗ «Поле Полтавської битви»

- Кишенька, де реально можна було ще переправитися через Ворсклу  за нерозсудливості шведського командування була залишена і пішли всі до Перволочної. В той час як в Кишенці теж були броди можна було переправитися через Ворсклу і генерал – квартирмейстер відзначив ще 8 паромів. Але король не був затриманий в Кишенці  і всі потупотіли до Переволочної.

Саме тут на Переволочній частина шведської армії 2 тисяч і 600 вояків, сам король гетьман Мазепа з запорізькими козаками таки переправилися через Дніпро і дісталися у володіння турецького султана у Бендери. Більшість шведського війська - понад 14 тисяч під командуванням генерала Левенгаупта здалися в полон. Це була - і досі залишається такою - найбільша військова катастрофа в історії Швеції. 

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію