«Книга для тих, хто ігнорує війну в Україні та не читає українською»
У Полтаві презентували документальний роман «Доця» . Його авторка - киянка, волонтерка та перекладачка Тамара Горіха Зерня, яка вирішила об’єднати свідчення очевидців й учасників війни на Донбасі у єдиний твір.
Тамара Горіха Зерня презентувала в Полтаві книгу двічі - в бібліотеці для юнацтва імені Гончара та у книгарні «Зміст». Тут вона у рамках незмінного проекту зустрічей з сучасними авторами «Українські акценти».
Олена Колінько, бібліотекарка
- Метою нашою є показати, що література – не є щось сухе, те, що вивчається в школі,і склався такий шаблон, що нікому не цікаве,це живий процес, це жива людина, яка це все пише. І зазвичай, це дуже цікава людина.
Знайомство з війною віч-на-віч у авторки «Доці» розпочалось з волонтерства. Вони із однодумницею передавали на фронт хімічні грілки для бійців.
Вікторія Піскова, засновниця проекту «Українські акценти»
- Вона, здається, три роки їздила на Схід, і впритул зустрічалася з людьми, котрі із зброєю в руках нас захищають.
«Доця» - написана як роман із героями, персонажами, проте вона - суто документальна, каже Тамара. Тільки реальні факти, спогади, розповіді бійців, волонтерів, переселенців, місцевих. Книгу у двох видавництвах запропонували видати за власний кошт. Ще й заплатити самій літераторці. Хоча ідею написання, каже авторка, деякі зустріли із скепсисом.
Тамара Горіха Зерня, волонтерка, письменниця (м. Київ)
- Наші письменники, багато хто, висловились в тому дусі, що це – не література, що це мемуаристика, документальна проза, а за дужками було винесено, що це графоманія. От коли справжні письменники візьмуться за роботу – тоді вони напишуть, а ви – напрацьовуєте матеріал.
Український інститут книги рекомендував «Доцю» до перекладу англійською мовою державним коштом. Восени ж Тамара презентує книгу у Франкфурті, аби більше розповісти європейцям про реалії війни в Україні.