Ювілей «калинової музи» Тетяни Домашенко

У Полтавському Краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулася творча зустріч з нашою землячкою, поетесою, громадсько-політичною діячкою, засновником і директором видавництва «Духовна вісь» Тетяною Домашенко. Вона відома тим, що у лютому 2014 року з її вуст вперше пролунав вислів «Небесна сотня» в пам’ять про загиблих на столичному Майдані.

Тетяна Михайлівна народилася в селі Рокита Великобагачанського району саме третього вересня 1954 року. Тож з ювілеєм її приїхало привітати чимало земляків, рідних, друзів, та взагалі десятки шанувальників її творчості. Сама ж поетеса розповіла, що дуже давно готувалася до такої творчої зустрічі, мріяла, що вона відбудеться саме в Полтаві. І прийшла до зали зі своїм символом – червоною калиною.

Тетяна Домашенко, поетеса, громадсько-політична діячка

- Пройшла з цим символом Помаранчеву революції і Революцію гідності. І все з цією калиною, навіть мене прозвали в рідній Багачці «калинова муза».

Саме ця жінка, стоячи на Майдані Незалежності у трагічні дні лютого 2014-го, назвала перших загиблих Небесною Сотнею у своєму вірші «Небесна сотня воїнів Майдану». Вона провела там багато часу, особисто знала багатьох його героїв, пропустивши всю біль втрат через своє серце.

Тетяна Домашенко, поетеса, громадсько-політична діячка

- Я часто виступаю, їжджу по всій Україні і з книгою перша – «Небесна сотні воїнів Майдану», потім «Ангели–охоронці», це 14 рік, і до цього часу. Зараз вийшло три книги в одній «Служити богу і Україні».

Тетяна Михайлівна розповідає, що завжди переймалася долею рідної країни, тому в її численних книжках найбільше поезії саме патріотичного спрямування.

Тетяна Домашенко, поетеса, громадсько-політична діячка

Я зліплена уся із України, 

з найпотаємніших землі цієї див.

Тече в жилах сік тії калини, 

що козаком прапрадід посадив. 

Із пісні карі очі й чорні брови, 

з шовкових трав заплетена коса, 

з молитви пращурів почула рідну мову, 

із прастраждань скотилася сльоза. 

Вбираю серцем вічні ці перлини, 

бальзам на рани в найчорніші дні, 

я зліплена уся із України, 

і Україна вся до крапельки в мені.

В ювілейний рік присутні побажали Тетяні Домашенко творчої наснаги та міцного здоров’я.  Сама ж вона впевнена – все буде добре, інакше й бути не може.

Тетяна Домашенко, поетеса, громадсько-політична діячка

- Там у мене є: чи світ ловитиме мене, а чи затопче на місточку. Та Україна одягне білим по білому сорочку. Вірю в світлу долю України, в краще майбутнє.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію