Археологічний клондайк

Третій обласний етнофестиваль «Гелон-фест», що пройшов минулими вихідними на околиці села Більськ Котелевського району, відвідали майже 20 тисяч людей, гості з Франції, Ірландії, Великої Британії та інших країн. Родзинкою культурно-мистецького та історичного дійства було те, що прямо на території фесту люди могли оглянути археологічні розкопки, побачити результати досліджень, а за бажанням – взяти в них участь. Самі ж науковці були здивовані новими відкриттями, які змінюють наші уявлення про історію та життя населення цього краю.

Другий рік поспіль тут, на Барвінковій горі поблизу одного з валів Більського городища, проводять розкопки столичні науковці. Вони виявили залишки грунтовного могильника скіфського часу.

Денис Гречко, кандидат історичних наук, інститут археології НАНУ

- Спочатку тут, за валами Великого Більського городища, виникло невелике поселення, від якого збереглося декілька господарських ям. В одній з них ми цього року знайшли розвали трьох античних грецьких амфор і залишки залізовиробництва – дуже цікавий об’єкт.

З часом, а саме в V столітті до нашої ери, на цій території змінилася етнополітична ситуація, ці землі ввійшли до складу Скіфії, у Гелоні з’являється так би мовити «скіфська діаспора», про що свідчить грунтовий могильник скіфської доби.

Денис Гречко, кандидат історичних наук, інститут археології НАНУ

- Нам пощастило, ми його виявили, почали дослідження, встановили, що тут поховання розташовані рядами, захоронення здійснені як у звичайних ямах, орієнтованих Захід – Схід, так би мовити черепами у бік царства мертвих. Це дуже специфічні поховання, типова поховальна скіфська споруда, яка була поширена виключно для скіфів Північного Причорномор’я.

Відкриття цілої серії таких поховань на півночі від степової зони, поблизу стін Більського городища, неабияк здивувало науковців та поставило перед ними чимало запитань.  

Денис Гречко, кандидат історичних наук, інститут археології НАНУ

- Тому що, виявляється, тут ситуація в 5 – 4 ст. до нашої ери була зовсім іншою, ніж ми уявляли до цього, тобто, це реальна зміна історії населення цього краю.

Цікаво, що з 26 поховань 25 – жіночі: з сережками, намистом, але без коштовних виробів з дорогоцінних металів. Тобто, всі вони належали пересічному населенню.

Владислав Бондаренко, антрополог, палеозоолог ХНУ ім. Каразіна

- Чим воно цінне – кургани, вони кілька разів граблені. Там неможливо, дуже рідко знайти щось інформативне і цінне для науки. В цьому випадку – як були поховані, в такому вигляді й представлені. Тобто, це прикраси, серги, намисто, весь супутній інвентар. Для науки це унікальне місце.

Тож далі слово з антропологами. Декілька кісток вже відправлено на ДНК-аналіз для подальшого з’ясування родинних зв’язків людей, які проживали тут в давнину.  

Владислав Бондаренко, антрополог, палеозоолог ХНУ ім. Каразіна

- Один чоловік, дуже фізично міцний, швидше за все, воїн, але скоріше, раб, чому такі висновки можна зробити? Бо при ньому не було зовсім ніяких речей, лише серга в лівому вусі, що присутнє чоловікам.

Взагалі це Більське городище унікальне, говорять всі науковці, хто тут працював. Адже воно – як своєрідний індикатор всіх процесів, що відбувалися на території тодішньої Східної Європи.

Денис Гречко, кандидат історичних наук, інститут археології НАНУ

- Коли ми вивчаємо Більське городище, то ми можемо дати відповідь на питання не тільки стосовно городища та його околиць, ми маємо відповіді на більш широкі питання, які стосуються в цілому етнокультурної історії Півдня Східної Європи, хронології старожитностей скіфського часу, це справжній клондайк для археологів, скіфологів. Це феноменальна пам’ятка.

Тож науковці вже отримали величезний обсяг інформації, здійснили нові відкриття. Але попереду ще чимало роботи. 

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію