31 липня - рік з дня нападу на Катерину Гандзюк

31 липня 2018 року активістку, в.о. керуючого справами виконкому Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою біля під’їзду її будинку в Херсоні. Опіками було уражено 40% тіла. 

Гандзюк перенесла кілька операцій, але 4 листопада 2018 року померла. Пише Рубрика

Катерина Гандзюк упродовж життя вела активну громадсько-політичну діяльність, боролася проти “руської весни”, збирала гроші переселенцям та допомогала розвивати спорт на селі.

Вона народилася 17 червня 1985 року у місті Херсон. Закінчила Херсонський державний університет та Київський національний економічний університет. У 2016 році навчалася в Національній академії державного управління при Президентові України. З 2003 року була активісткою партії “Батьківщина” та очолювала обласну громадську організацію “Батьківщина молода”. У 2004 році була активною учасницею Помаранчевої революції. А за два роки стала депутатом Херсонської облради. Була співзасновницею Агенції громадянської журналістики “МОСТ” та сайту most.ks.ua. Сайт став майданчиком, що висвітлював проблеми місцевої політики. Згодом сайт сконцентрувався на моніторингу державних закупівель.

Батько вбитої активісткиКатерини Віктор Гандзюк  вважає, що його донька загинула на війні за Україну, як і бійці, які захищають країну на Донбасі.

“Був чудовий літній ранок, прийшов на роботу, готувався до складної операції. Раптом дзвінок від колег, дуже коротко мені сказали: “Опік, до 40% тіла, очевидно, кислотою, стан дуже важкий”. Далі — страх за життя Каті, адже сірчана кислота викликає розпад еритроцитів крові та людина може померти у першу добу — від ниркової недостатності або від шоку. Застав її в дуже важкому стані. Вона була вся забинтована, сильний набряк обличчя, дуже страждала від болю. Наступного дня транспортували літаком ДСНС до Києва”, – розповів чоловік.

Наступні 3 місяці, як зізнався батько, були страшними для Катерини.

“Вона була в горизонтальному положенні на твердому ліжку, дивилася в стелю. Температура в кімнаті, за інструкцією, мала бути 37 градусів — тобто весь час було дуже спекотно. Катя перенесла 14 важких операцій. І кожна додавала рану, адже висікалася частина шкіри й її пересаджували на рану, звідки вирізали мертву тканину. На момент смерті ранова поверхня у неї досягала 80% тіла”, — розповів Віктор Гандзюк.

У дівчини був нестерпний біль, наркоз під час перев’язок, лихоманки з високою температурою.

“Їй не можна було рухатися. Коли брали шкіру з однієї кінцівки, то її фіксували — було таке, що протягом декількох тижнів Катя лежала розіп’ята і прив’язана до спеціальних підставок. Не могла ні почухатися, ні взяти телефон”, — розповів чоловік.

Катерина лише декілька разів за 3 місяці сиділа.

“Мріяла стати на ноги і пройтись, дуже хотіла вийти на вулицю. На жаль, цього не сталося. Вона завжди запитувала: “Тату, я виживу?”. – Говорив: “Так”.

Віктор Гандзюк перерахував, із якими б травмами довелося мучитися доньці, якби вона залишилася живою.

“Вона, бідна, так і не дізналася, що якби вижила, то у неї ніколи не було б волосся. Я не сказав їй цього. У неї не працювала б ліва рука. Не рухалася б голова, адже на шиї сформувалися дуже жорсткі рубці. Не було б молочної залози. Вона ніколи не змогла б ходити без панчіх або в одязі з короткими рукавами, не могла б оголити шию. А це молода красива жінка”.

В останні дні у Катерини перестало закриватися ліве око через рубці.

“Як лікар я бачив все це, і бачив результати дослідження її тіла після смерті — можу сказати, що Катя вела себе героїчно. За всіх цих ран і внутрішніх змін в організмі вона ще намагалася триматися, просила комусь зателефонувати, цікавилася політикою. До останнього хотіла вижити. Але травми були несумісні з життям”, — сказав батько активістки.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію