Історичний особняк позаминулого століття став повноправною пам’яткою архітектури місцевого значення

 У Полтаві історичний особняк позаминулого століття став повноправною пам’яткою архітектури місцевого значення, та занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини України. Це - будинок відомого лікаря, громадського діяча Олександра Волкенштейна що по вулиці Шевченка 13, одна з небагатьох споруд, яка має своє неповторне архітектурне обличчя та зберіглася без реставрації в майже первісному вигляді.

Будинок був зведений у губернському місті в останній чверті XIX століття -  між 1885-90-ми роками. За даними архівних джерел, його першим власником був купець Олексій Капітаненко. Швидше за все, це був житловий особняк, що здавався у найм лікарям, які працювали в розташованих неподалік медичних закладах та фельдшерській школі. А приблизно 1908 року обійстя придбав власне Волкенштейн, відкривши тут приватний лікарський кабінет. 

Оксана Белявська, кандидат архітектури, член ГО «Збережемо Полтаву»  

- Коли він у 1908 році повернувся у Полтаву і жив тут до кінця своїх днів, він тісно товаришував з Короленком, в роки Першої світової війни працював у шпиталі, вони відкривали притулки, також Ліга порятунку дітей була відкрита саме ним. Короленко став головою, але завжди його підтримував як професіонал Волкенштейн. Вони тут проводили просвітницьку роботу серед батьків і вчителів щодо фізичного виховання дітей – бо це була також нагальна і дуже важлива справа.

До речі, у Полтаві й досі функціонує заклад, заснований за ініціативи Олександра Волкенштейна - дитячий кістково-туберкульозний санаторій, який за радянських часів носив його ім'я. 

Оксана Белявська, кандидат архітектури, член ГО «Збережемо Полтаву»  

- Олександр Волкенштейн був під негласним наглядом поліції. Був відомий як людина, причетна до «Народної волі», до «Унії», «Київської громади». Він підтримував революційні рухи, був активним толстовцем. 

Власне сама постать лікаря, який чимало зробив для полтавців, до останніх років була маловідома широкому загалу. В радянській історіографії його загадували лише як чоловіка відомої революціонерки Людмили Волкенштейн.

Оксана Белявська, кандидат архітектури, член ГО «Збережемо Полтаву»  

- Радянська влада оцінила всі заслуги лікаря Волкенштейна, і в 20 роки XX століття йому навіть видали охоронну грамоту на цей будинок, щоб його не чіпали. До речі, така сама охоронна грамота була тільки у Короленка.

Сам будинок як пам'ятка архітектури зберігся в майже первозданному вигляді, що для Полтави - практично унікальне явище, говорить кандидат архітектури Оксана Белявська. 

Оксана Белявська, кандидат архітектури, член ГО «Збережемо Полтав

- Тут нічого не покращено, не відремонтовано, не перероблено, не зроблено так, як здається краще нинішнім господарям. І через те він має те обличчя, яке б ми застали на початку XX століття.

За словами дослідниці Полтави, це сталося завдяки тому, що у 1925 році після смерті лікаря будівлю одразу передали під адмінстративні установи, свого часу тут діяв районний суд. А зараз розташований державний нотаріальний архів Головного теруправління юстиції у Полтавській області. На відміну від багатьох інших будинків, він вцілів, і в роки Другої світової війни, та взагалі своїм зовнішнім виглядом суттєво відрізняється від інших осель, споруджених у Полтаві понад сто років тому.

Оксана Белявська, кандидат архітектури, член ГО «Збережемо Полтаву»  

- Він трошки крупніший, ніж всі інші особняки, декорований цегляним декором, який у нас в Полтаві застосовувався нечасто, і аналогів на сьогоднішній день немає. Можливо, такі й були, але ми про це не дізнаємося – бо іконографічних матеріалів, на жаль, не знайдено. 

Привертають у вагу й дерев’яні двері. Це, звісно, не якійсь витвір мистецтва різьблення, але їх цінність в автентичності – говорить архітектор. 

Оксана Белявська, кандидат архітектури, член ГО «Збережемо Полтаву»  

- Якщо пройдемо по вулиці Шевченка, чи Стрітенській, де зберіглася історична забудова, то можемо побачити, що такі двері неживі, а тут, на цьому будинку, обоє живі, і практично без пошкоджень. Це також є непересічним явищем для нашого міста.

На жаль відзняти всередині журналістам не дозволили, але, як розповіла Оксана Белявська, внутрішнє оздоблення історичного особняку не менш привабливе для поціновувачів старовини.

Оксана Белявська, кандидат архітектури, член ГО «Збережемо Полтаву»  

- Планування зберіглося початку XX ст. – кімнати, пристосовані під житло, лікарський кабінет. До речі, з правих дверей був вхід у лікарський кабінет, а ліві вели в житлову половину. Зберіглася ліпнина на стелях, плафони під люстри - ті , автентичні, падуги – криволінійні ділянки між стіною і стелею. В декількох місцях збереглися груби. Зазвичай у нас в Полтаві, коли ліквідували пічне опалення, то люди в таких будинках груби знесли. І тут також кілька демонтовано, а кілька залишилися, це теж є унікальним моментом для будинку.

Те, що цей особняк позаминулого століття став повноправною пам’яткою архітектури місцевого значення, та занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини України, дає впевненість у його збереженні для нащадків, що він не повторить долю багатьох інших старовинних будинків історичної Полтави, які ми вже втратили назавжди. А ще тут повинні провести реставраційні роботи та інші рятівні заходи.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію