На водоймах області стартувала весняно-літня заборона на вилов риби

З 1 квітня на водних об’єктах Полтавської області заборонено добувати водні біоресурси. Це пов’язано із сезонним нерестом риб та линькою раків. Про обмеження в рибальстві та штрафи за порушення розповіли в Полтавському рибпатрулі.

У Полтавській області щорічно встановлюють весняно-літню заборону на промисловий вилов риби. Також суттєво обмежують право громадян на любительське і спортивне рибальство на водних об’єктах. Причина такої заборони — сезонний нерест риб, виношування ікри та перша линька раків.

Що заборонено робити на водних об’єктах області під час нересту?

У період нересту риби заборонено проводити будівельні, днопоглиблювальні, вибухові, сейсмологічні роботи, видобувати гравій та піщано-ракушкову суміші, прокладати кабелі, трубопроводи та інші комунікації.

"Також забороняється проводити будь-які роботи на водних об’єктах та їх прибережних захисних смугах в межах підконтрольної нашому патрулю території", — пояснив головний спеціаліст відділу іхтіології та регулювання рибальства Полтавського рибпатруля Юрій Ярцев.

У місцях, які оголошені нерестовищами, заборонено пересування всіх плавучих засобів. Виняток — установлені судові ходи, транзитні проходи, виконання робіт зі встановлення бакенів та випадки надзвичайної потреби. Дозволено пересуватись суднам спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів.

Яким способом і на яких територіях можна рибалити, не порушуючи законодавства?

Під час весняно-літньої заборони дозволений тільки любительський лов риби. На Кам’янському, Кременчуцькому водосховищах і малих річках можна рибалити однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з блешнею з берега. Такий дозвіл діє в межах населених пунктів, окрім нерестовищ.

Забороняється лов водних біоресурсів:

  • із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;

  • у підвідних, магістральних і в шлюзових каналах тощо;

  • у верхніх б’єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів, поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони;

  • лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування;

  • лов водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України.

Про покарання за порушення «тиші» та Правил рибальства

Згідно зі ст.85 ч.3 КУпАП, за вчинення порушень правил рибальства передбачена відповідальність від попередження до накладення штрафу. На громадян — від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 – 170 грн) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 510 грн).

За грубе порушення правил рибальства також передбачена відповідальність. До таких порушень належить: рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену Правилами рибальства добову норму вилову. Згідно зі ст.85 ч.4 КУпАП, такі порушення тягнуть за собою накладення штрафів. На громадян — від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних ресурсів. І на посадових осіб — від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Відповідно до ч.1 ст.249 вже Кримінального кодексу України за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн) або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

За ті самі діяння згідно з ч.2 ст. 249 КК України, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 грн) або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Про співпрацю у сфері охорони водних біоресурсів Полтавщини

На період нерестової кампанії-2019 Полтавський рибпатруль залучає 35 осіб інспекторського складу та 60 громадських інспекторів. Також організована співпраця з громадськими організаціями: ГО "Пульс Країни", ГО "Відродження", ГО "Національна екологічна безпека", ГО "Народна самооборона", ГО "Риба Полтавщина". Матеріально-технічне забезпечення: 12 автомобілів, 15 плавзасобів.

Також патруль розширює співпрацю з іншими природоохоронними та силовими відомствами. Наразі підписано плани спільних заходів із Національною поліцією, в рамках якого передбачено обмін оперативною інформацією щодо ситуації на водоймах та координація спільних заходів.

"У найбільш відповідальний для водних біоресурсів період року — нерест, спільні рибоохоронні заходи допоможуть не тільки зберегти, а й примножити рибні запаси. Спільними зусиллями ми зможемо покращити ситуацію та зменшити кількість випадків браконьєрства", - прокоментувала начальниця Управління Державного агентства рибного господарства у Полтавській області Оксана Кулинич.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію