«Не засуджую і не роблю висновків. Просто розповідаю історії»

У юності вона подорожувала Європою. Повернулась і згадала - хоче бути актрисою. В двадцять сім вступила до Харківського мистецького вишу. Після п’яти років роботи у ляльковому театрі збагнула - не її. Зайнялась журналістикою на місцевому телеканалі. Почала писати книжки. Про що? Про Європу. Мандри, заробітки, нелегальна робота, міграція. Все з власного досвіду.

Наталка Доляк, письменниця

- Я була в Швеції, звідки мене депортували в Фінляндію, в Фінляндії я жила два роки, а потім я була в Німеччині, де я працювала гастарбайтеркою. Потім я буда декілька разів в Чехії в якості туристки. Жила і працювала майже рік в Лондоні, Великобританія.

Каже - не засуджує  й не робить висновків, просто розповідає правдиві історії про життя «наших - там». Її романи, сценарії відзначені багатьма літературними преміями. Наталка - лауреатка міжнародного конкурсу «Коронація слова» за п’єсу «Гастарбайтерські сезони».

Наталка Доляк, письменниця

- Наші за кордоном – це по суті про мене. Той відрізок історії, який я дуже добре знаю, тому що я була і біженкою за кордоном, я була і гастарбайтеркою. Я була і туристкою за кордоном і я приблизно знаю, як там почувають себе українці.

До слова, герої гумористичного роману «Де трава зеленіша» - євреї. Тож роман довго не хотіли видавати. Мовляв, єврейська тема та веселощі - несумісні. Зустріч з письменницею провели у рамках бібліотечного проекту «Українські акценти».

Олена Колінько, бібліотекарка

- Щомісяця ми запрошуємо до нашої бібліотеки письменників, аби познайомити нашого читача, користувача з сучасними іменами, показати, що письменник – це не просто фотографія, портрет в хрестоматії, те, що це жива людина, із своїми інтересами, зі своїм багатим світом.