Святкуємо Масляну

Цей останній тиждень перед Великим постом називають іще Сиропусним тижнем, оскільки готують різні смачні наїдки з молочних продуктів.

4-10 березня - найдовше православне свято. Воно триває протягом цілого тижня. 

Відомо, що походить Масниця з давніх язичницьких давен, коли в такий спосіб наші пращури проганяли холоди та морози і зустрічали весну, піснями й веселощами закликаючи її бути теплою та життєдайною для всілякого зела. Цей останній тиждень перед Великим постом називають іще Сиропусним тижнем, оскільки готують різні смачні наїдки з молочних продуктів, пише портал "Рідна країна".

В Україні Масницю завжди відзначали гучними забавами та багатими столами з великою кількістю вареників, переважно з сиром. Нині до вареників додалися і млинці. (Фахівці стверджують, що «млинцева» традиція перейнята у росіян за радянських часів, а російська ж таки назва "Масленица" адаптована до української мови як "Масляна". До речі, ці слова мають різне значення: російське – від "масло", себто олія, на якій смажили млинці; українська – від "масне", тобто "жирне", що їсться востаннє перед Постом). Вареники, подібні за формою до місяця – одна з найдавніших українських обрядових страв.

Сиропусного тижня кожен день має особливе, притаманне саме йому, значення. 

У понеділок прийнято ходити в гості. Жінки цього дня збирались у корчмі на святкування, а чоловікам, які воліли долучитися, вішали на шию "колодку", котру можна було зняти лише відкупившись чи поставивши "могорич".  У вівторок – «загравання»: влаштовувалися оглядини та сватання, щоб по завершенні Великого посту відіграти весілля. У середу зяті з родинами ходили на «тещині пригощання», куди запрошувалася мало не вся рідня. Найважче, мабуть, доводилося матусям, які мали багато доньок

У четвер не можна було шити та прясти. Натомість, цілими родинами йшли на різні забави: ганяли кіньми, каталися на гойдалках і санчатах, всіляко змагалися.  У п'ятницю вже зяті частували тещ, і кожен намагався прийняти свою не гірше, ніж вона минулої середи приймала зятя. Теща ж мала наперед передати чи  принести посуд, аби тісто місити, сковороду, черпак, а тесть —  борошно, масло й таке інше. "Частування тещі" було не простим пригощанням, але й отриманням «уроків життя» від старшого покоління. У суботу відзначали «зовичині посиденьки», коли невістки запрошували на гостину зовиць – чоловікових сестер – і робили їм подарунки. 

Неділя – «проводи Масниці», Прощена неділя. Першими одне в одного просять пробачення священик та парафіяни після Служби Божої. Потім можна завітати до рідних, друзів, сусідів, аби попросити пробачення за вільно чи невільно заподіяні кривди та образи. У деяких місцинах прийнято відувати також могили померлих родичів, аби попросити пробачення і в них. Прощення просять, щоб із чистою душею приступитися до Великого посту. Давніше вважалося, що недільного вечора відбуватиметься Страшний суд, тож побожні люди пригадували з каяттям свої гріхи й у жодному разі не вживали спиртного.

Протягом усього тижня можна щодня вживати яйця, молочне та рибу; посту немає в середу та п’ятницю,  але м’ясо не вживають у жодному разі.  Вся Масниця супроводжується гучними забавами, ярмарками, піснями, танцями, добрим частуванням. Насамкінець, спалюють опудало Зими, віншуючи красну Весну. Дата Масниці залежить від дати Великодня: за 56 днів до свята Воскресіння Христового. Цього року Великдень – 28 квітня. Тож цьогоріч святкуємо Масницю 4 — 10 березня.

Нагадаємо, в Полтаві 9 березня відбудеться ярмарок "Благодійна Масляна".

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію