Чутівське відлуння афганської війни

У Полтаві народний депутат України Артем Вітко зустрівся із ветеранами-афганцями із Чутового. Він нагородив їх почесними відзнаками Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Розмова відбувалася у теплій, невимушеній атмосфері. Нардеп добре розуміє проблеми афганців, адже його батько теж пройшов через пекло цієї війни, а йому самому довелося боронити незалежність України на Донбасі.

– Гарно пам’ятаю той день 1988 року, коли мій батько поїхав до Афганістану, – пригадує Артем Вітко. – Мені було тоді п’ять років, я мало що розумів у війні. Втім, усвідомлював, що батько може загинути. Зі сльозами на очах запитав його, коли він повернеться. Тато взяв відривний календар і сказав: коли я відірву всі листочки, він приїде додому. І свого слова дотримав.

Загалом, вогняне горнило Афганістану пройшло 165 тисяч українців. Понад 3 тисяч загинули, 72 – зникли безвісти, близько 4 тисяч отримали інвалідність. У серцях ветеранів до цього часу живе відлуння тієї війни.

– Я служив прапорщиком у горах Салангу у 1984-86 роках, – пригадує мешканець Чутового Олександр Комлєв. – На висоті понад 3,5 тисячі метрів над рівнем моря місцевість мальовнича: ростуть туї, навесні розквітають тюльпани. Але там проливалася кров. Звичайно, було страшно. Втім, людина звикає до всього, і до війни теж. Сьогодні радий будь-якій зустрічі із побратимами, згадуємо бойові дні уже понад тридцятирічної давнини.

– Схиляю голову перед безстрашними афганцями, – наголошував під час зустрічі у Полтаві із чутівськими ветеранами народний депутат України Артем Вітко. – Зичу їм щастя і добробуту. Українські військові з честю виконали свій обов’язок в Афганістані, виховали патріотичну зміну, а через 30 років чимало хто з "афганців" пішов захищати Україну на Сході. Ваша мужність і самопожертва – приклад рис справжніх воїнів. Вважаю своїм обов’язком захищати цих людей та всіляко їх підтримувати.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію