Вони витримали, не витримав бетон

16 січня вшановують День пам'яті кіборгів. Стояли до останнього, обороняючи Донецьке летовище. 242 дні мужності та незламності, 242 дні героїчної оборони. Не один воїн поліг, але і не одного врятували. Полтавець Валерій Боняківський, льотчик-винищувач загинув під Донецьком. Під час перебування в зоні АТО чоловік підтримував кіборгів та всіляко їм допомогам. З мамою героя спілкувалася Анна Ружін. 

Марія Боняківська – мати загиблого воїна. Її син Валерій загинув 16 жовтня 2014 року під Донецьком. Захищаючи аеропорт, бійці потрапили під обстріл граду. 

Чоловіку відкрили меморіальну дошку. Її повісили 28 травня 2015 року на фасаді рідної для воїна Полтавської школи №11. Туди прийшли рідні, однокласники та побратими. 

Марія Боняківська, мати загиблого воїна Валерія Боняківського

- Був присутній хлопчина, один із тих кіборгів. І він почав говорити... І тільки сказав, що я не знаю, як би ми вижили, якби не допомагав Валерій нам. Доправити туди щось було важко. Адже там не було ніякого постачання. Вони там були і голодні і холодні.

Валерій, або «Кабул» ще з дитинства марив військовою справою. Завжди тримався осторонь політики, але з початком російської агресії приєднався до бійців Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор» і вирушив на схід. Там не забував і про «кіборгів», які утримували Донецький аеропорт. 

Марія Боняківська, мати загиблого воїна Валерія Боняківського

- Він пробирався туди, якимись тільки йому відомими стежками і приносив їм і їжу і одяг. Він мені дзвонив і говорив - мамо, давай весь теплий одяг. Це вересень був. Тоді тільки трохи похолодало, коли ночі були холодні. Я ж говорю - синку, ще ж тепло. А він мені - мамо, там хлопці мерзнуть. Там протяги.

242 дні мужності та незламності, 242 дні героїчно обороняли летовище українські воїни. «Кабул» ходив до них разом з побратимами. 

Марія Боняківська, мати загиблого воїна Валерія Боняківського

- Він ніколи не говорив - от пішли зі мною! А так - хто піде зі мною?  Хто хоче чи має бажання? Щоб це було по бажанню. Адже це був ризик. І під прицілом снайперів пробиратися в оцей аеропорт. Там недалеко, якихось 200 метрів було, але це була страшна смуга, яку треба було пройти.

У жовтні 2017 року жінка видала книгу в пам'ять про сина. «Кабул»: Шлях Мужності». Видання складається зі спогадів про бійця, поетичних творів Валерія Боняківського, архівних фото. Пані Марія склала все докупи. 

Марія Боняківська, мати загиблого воїна Валерія Боняківського

- Коли мене запитали: що, я автор? Ні, я не автор, ні, я не автор. Ви знаєте, участь брало багато людей, коли я почала підраховувати, то в півсотні не вклалася.

Жінка отримала не одну нагороду сина, але їй потрібно не це.

Марія Боняківська, мати загиблого воїна Валерія Боняківського

- Приємно отримувати нагороди, але вони не приносять ніякої радості. Радості немає від цього через те, що краще б не нагороди, а краще б син був живий. Це було б набагато краще.

Новини Полтави

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію