У вересні - жовтні Україною прокотилася хвиля акцій «33 хвилини Голодомору»

25 жовтня пройшла така і в Полтаві. Місцем для її проведення вже традиційно обрали територію навпроти «Торгсину». Саме сюди в роки голодомору сходилися голодні люди з останньою надією на порятунок.

75 років тому, у далекому 33-му, наші діди та батьки по всій Україні пухли з голоду. І не тому, що погано працювали. Тому що з'їдена була вже навіть мерзла картопля, а супом із бур'яну не наситишся. Сьогодні тут, навпроти колишнього «Торгсину», на головній вулиці Полтави запалюють свічки та зачитують імена тих, кому не судилося вижити в ті лихі часи.

Чорне полотно, розстелене долі, розказує, скільки сімейних хрестиків, ланцюжків, сережок було виміняно на шматочки хліба. Поруч - колоски як символ життя. Молодь, присутня тут, а це переважно студенти Полтавської стоматологічної медакадемії, разом із тими, хто вже був народжений в час Голодомору, схиляють голови в пошані до своїх пращурів.

/Наша історія - те, що нам потрібно передавати. Тому що Голодомор дійсно чорною плямою ліг на історію нашої країни і забути це неможливо/

Поруч з полтавцями - вчителька української мови та літератури із Кривого Рогу.

/І на Полтавщині, і на нашій Дніпропетровщині це були дуже чорні часи, багато родин втратили своїх рідних. Не пам'ятати про це - значить накликати повернення цих подій. Тому що ми можемо принести - свою пам'ять/

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію