Півтора десітиліття тому свої двері для дітей відчинив освітній заклад №17
15 років потому «сімнадцята», вже гімназія, зустрічає тих, хто вперше прийшов до школи саме сюди, тих, хто закінчив її, і тих, хто може з гордістю сказати «Я – вчитель сімнадцятої школи!». Закінчували навчальний заклад і наші кореспонденти.
На святкування 15-річного ювілею сімнадцятого навчально-виховного закладу зібралися, окрім теперішніх учнів та педагогів, ті, хто вже давно закінчив навчання, колишні педагоги, батьки. Це зібрання не можна назвати іншими словами, ніж тепле, родинне коло. Святковий настрій панував у школі, адже зустрілися старі знайомі, по суті, друзі та наставники.
/Олена Голтвяниця, директор гімназії №17
Приємно, що йдуть назустріч батьки, діти з задоволенням допомагають, аби показати наші досягнення, те що ми маємо, те що ми можемо. Хотілося б побажати дітям успіхів у навчанні, вчителям - творчого натхненя, а батькам - гордості за своїх дітей/
Для вчителів цей день – особливий: вони зустріли своїх вже дорослих школярів, а це не може пройти непомітно для сердця, говорять педагоги. Почуття панують у душі найвищі.
/Людмила Бурдим, вчитель-методист гімназії №17
Хвилюючі почуття. Радіємо, тому що пройшли такий строк серйозний. Дуже пишаємося своєю школою, тим, що люди прийшли, так багато. Це свідчить, що вони люблять рідну школу і не забувають/
Урочистий концерт, пісні та вірші, теплі слова – така атмосфера цього дня у 17 гімназії. Ретро-кадри з відкриття школи-іменинниці, ще зовсім молоді вчителі, знайомі обличчя школярів, друзів; усмішки у залі та навіть сльози, добрі, щирі, свідчили про почуття найвищі, щось на зразок спогадів, старих, але таких приємних. Школі є чим пишатися - її випускники працюють і в міністерствах, і в державних адміністраціях, і в інших високих інстанціях. Школярів-переможців обласних та всеукраїнських олімпіад з усіх предметів просто не порахувати. І 17-та продовжує виховувати гідних громадян держви, які зможуть згодом з гордістю сказати «Я – випускник 17 полтавської гімназії».