Людмила Алієва - мати шістьох дітей, за що Полтавська райдержадміністрація не раз нагороджувала її почесними грамотами

Та коли ми завітали на Розсошенці, де вона мешкала до останнього часу, половина речей з оселі жінки була просто на вулиці, а згорьована жінка розповіла, що її з хати... виселяють.

Людмила Алієва - мати шістьох дітей, наймолодшому хлопчику - 3 роки. Останнім часом вони мешкали в цій оселі, хоча житлом таку халупу назвати складно. З десяток років тому глиняна хата згоріла, пожежники вилили на неї три машини води. У той час Людмила Алієва тільки-тільки переїхала з далекого Криму і придивлялася до занедбаного будинку. А в 2003 році отримала дозвіл на проживання від Лідії Беліної, якій будинок і належав. Сама Беліна знаходилася на державному утриманні в будинку-інтернаті. Самотужки зробивши який-не-який ремонт, Людмила Алієва тепер змушена покинути власну оселю, адже опікуни Беліної у судовому порядку намагаються забрати собі цю землю. Мати шістьох дітей залишилася просто неба без даху над головою.

/Людмила Алієва, багатодітна мати

У господарки дому, котра пускала мене сюди проживати, є на сьогоднішній день опікун, котрий піклується про це і подав у суд на виселення і рішення вступило в дію. Ми просили відсрочки, щоб знайти житло, але житло знайти немає на що, тому що немає грошей. Виходить замкнене коло: виїхати не можу, бо немає грошей, житла немає - лишаюся тут. Ось така виходить колотнеча/

Спочатку опікун у справжньої власниці хати Беліної був один - це директор Грабарівського будинку-інтернату. Він подав позов до суду про примусове виселення Людмили Алієвої з дітьми. Щоправда, пізніше забрав свою заяву і вже втратив право вдруге подавати позов. А от другий опікун - Олександр Мокляк - справу до кінця таки довів - і тепер районний суд вирішив виселити мати з будинку, апеляційний суд залишив рішення в силі, а касаційна скарга досі на розгляді у Верховному Суді. І от тепер до оселі прийшли судові виконавці.

/Людмила Алієва, багатодітна мати

Виконавці виносять речі за двір... прийдуть діти, що їм казати - я не знаю.... /

/Розмова

Зараз іде примусове виселення. Рішенням суду, обласного суду. Зараз виконавці попишуть, винесуть речі, опечатають дім - і тоді знімайте, що хочете. Люди добрі, не зпаважайте їм, бо вони дуже просили...

- Ясно. А як ваше прізвище?

- Прізвище?... У райвідділ прийдете. Ємець Микола... Віталій володимирович - це мій начальник. Він це прекрасно знає, є лист.../

Зараз жінка з яким-не-яким домашнім скарбом та шістьма дітьми на руках залишається без даху над головою. Як і де жити далі - Людмила не знає. Жаліється на те, що допомагати ніхто не хоче. Навіть з адміністрації Президента, куди вона зверталася, поки що жодної відповіді не надійшло. Щоправда, коли ми звернулися до заступника голови Полтавської райдержадміністрації Тетяни Андрусової за роз'ясненнями, вона повідомила, що про таку проблему знають і намагалися підібрати житло для Людмили Алієвої, та остання від пропонованого відмовлялася. Але говорити на камеру заступниця голови райдержадміністрації категорично відмовилася. Між тим, за нашою інформацією, вартість сотки землі на Розсошенцях біля траси вимірюється тисячами доларів...

Коли ми залишили згорьовану жінку у дворі її колишнього будинку, вона приречено чекала дітей, яких перед цим відправила гуляти від гріха подалі. Але повертатися їм відтепер немає куди.

Стрічка новин