XIV Мандрівний фестиваль документального кіно добігає кінця

У рамках цього проекту в Полтавській області всі бажаючі мали можливість подивитися ряд стрічок про права людини. Фестиваль розпочали і закінчують фільмом режисера Аскольда Курова «Процес. Російська держава проти Олега Сєнцова». На Полтавщині цьогоріч організатори охопили чотири міста: Полтава, Гадяч, Пирятин та Лубни.

XIV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини добігає кінця. У Полтаві демонструють уже останні стрічки. Цього дня – перегляд та обговорення фільму режисера Аскольда Курова «Процес. Російська держава проти Олега Сєнцова».    

Наталія Кірячок, регіональний координатор показів XIV Мандрівного фестивалю док.кіно у Полтавській обл.

- Недаремно ми сьогодні обрали саме цей фільм ще раз показати полтавцям. Фільм дуже знаковий, дуже символічний. У нього багато зворушливих сцен, багато виникає запитань потому, і, власне, фільм для такого вдумливого і емоційного глядача.

Документальні кінострічки демонстрували не лише в Полтаві. До списку потрапили Гадяч, Пирятин та Лубни.

Наталія Кірячок, регіональний координатор показів XIV Мандрівного фестивалю док.кіно у Полтавській обл.

- Стрічку побачили не лише полтавці. Ми показували її в Гадячі, показували в Пирятині. Зали були заповнені глядачами і після фільму, знаєте, була така цілковита тиша, і на кілька хвилин люди не могли говорити: хотілося побути наодинці з тими почуттями, які виникли під час перегляду стрічки.

Покази документальних стрічок про права людини у рамках фестивалю на Полтавщині йдуть ще з 2006 року.

Наталія Рисенко, завідуюча відділом соціокультурної роботи Полт.обл.бібліотеки для юнацтва ім.О.Гончара

- І нам завжди цікаво, бо кожен фестиваль цікавий по-своєму. І всі фільми однозначно вимагають не тільки перегляду, а й обговорення.

Координатор проектів Полтавської філії Суспільної служби України  Ярослав Карпенко говорить: кіно відвідує часто, і фестивальні покази намагається не пропускати. З усіх жанрів чоловік надає перевагу саме документальному кіно.

Ярослав Карпенко, координатор проектів Полтавської філії Суспільної служби України

- Там майже немає якихсь художніх прикрас, там якісь сухі факти, можливо. Але все-одно це певним чином заангажовано, звичайно, але це – документальне кіно. Вони мають його показувати без «прикрас», щоб можна було сформувати свою думку.

Мета фестивалю – не просто демонстрація фільмів глядачеві. Організатори хочуть, щоб люди задумалися після перегляду і, можливо, передивились свої життєві пріоритети. 

Наталія Рисенко, завідуюча відділом соціокультурної роботи Полт.обл.бібліотеки для юнацтва ім.О.Гончара

- Фестиваль для того і створений, щоб люди задумалися над тим, як ми живемо, і з якими думками ми живемо. Тобто, такими маленькими кроками ми намагаємося змінити те, що навколо нас, ми намагаємося змінити те, що всередині нас.

Стрічка новин