Археологу та музеєзнавцю Михайлу Рудинському – 130 років з Дня народження
Понад 30 доповідей та повідомлень, презентація збірок наукових праць, тематична виставка – саме так вирішили вшанувати пам'ять дослідника у Полтаві.
Наукова конференція, присвячена археологу Михайлу Рудинському, зібрала істориків, музеєзнавців, співробітників музеїв та історико-культурних заповідників.
Олександр Супруненко, директор Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського
- Сьогодні ми вшановуємо ім'я видатного Полтавського пам'яткоохоронця, археолога, музейника, видавця і педагога Михайла Яковича Рудинського.
Віктор Самородов – доцент кафедри екології. Він є учасником конференції. Тема доповіді – «Рудинський і Ніколаєв – фрагменти спільної пам'яті».
Віктор Самородов, учасник конференції
- Показати оцю спільну розбудовчу працю, і не очима етнографів, не очима істориків, а саме біологів. Ми знайшли багато от таких фактів, цікавих фактів, які представляють Рудинського і в іншій царині, і в іншій сфері.
Під час конференції, крім доповідей, представили й збірку наукових праць, присвячену дослідженням Більського городища.
Ігор Корост, директор Комунальної установи «Історико-культурний заповідник «Більськ»
- У збірник ввійшли роботи відомих археологів, спеціалістів пам'яткоохоронної справи, краєзнавців, музейників з усієї України. А саме - Києва, Харкова, Сум, звісно, що Полтава. А також із самої Котельви, де функціонує заповідник Більськ.
У доповнення до конференції підготували й тематичну виставку.
Любов Лугова, ст.наук.співробітник Краєзнавчого музею ім.В. Кричевського
- На виставці будуть представлені матеріали із наших фондових колекцій із розкопок Михайла Яковича, які він проводив на Полтавщині у 20 роках минулого століття і післявоєнний період – в 46 році.
Під час конференції, свої роботи представили науковці зі всієї України - Полтави, Києва, Харкова, Мелітополя, Запоріжжя, Котельви та Опішні.
Олександр Супруненко, директор Полтавського Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського
- Михайло Якович – також дослідник архелогічних пам'яток кам'яного віку, скіфської доби, раннього і пізньо-сарматського часу. Він – автор першого огляду старожитностей нашого краю, який він здійснив через призму колекції Полтавського Краєзнавчого музею.