Вихід – з іншого боку

У Всесвітній організації охорони здоров'я визначили Україну як державу з чи не найбільшим суїцидальним ризиком. Психологи та психіатри говорять: проблему давно треба порушувати на найвищому рівні, адже вона все одно залишається найзакритішою темою в усіх колах. З цього приводу полтавські спеціалісти зібралися за «круглим столом» на базі центру психічного здоров'я при обласній психіатричній лікарні імені Мальцева.

Вони – лідери серед нещасних випадків в Україні. Самогубств тільки в Полтавській області за цей рік вчинили близько 230. Фахівці збирають «круглий стіл». Кажуть: тема незручна для обговорення і в сім'ях, і в колективах, і у владі. 

Наталія Супруненко, керівник психологічної служби Полт.обл. психіатричної лікарні ім.О.Ф.Мальцева

- Всесвітня Організація Охорони Здоров'я внесла Україну до країн найвищого суїцидального ризику. Мало хто знає, як про це говорити. Мало хто знає, що казати людині, якщо вона говорить про самогубство.

У радянські часи статистика суїцидів була закритою. Крім фахівців, які цим займалися. Зі здобуттям незалежності цифри відкрили. І вони виявилися страшними, кажуть полтавські психіатри. Але пік самогубств серед українців припав на перші 10 років країни. 

Віталій Закладний, позаштатний обласний психіатр Департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА

- По Полтавській області кількість в рік суїцидів у середині 90-х років коливалась від 800 до 900 в рік. Із них 85% були чоловіки. Із них 90% – це був найбільш працездатний період життя. Це 16-60 років. Це ті люди, які не потрапляли в поле зору психіатрії.

Причому, психічно хворі люди практично не вчиняють самогубств, бо вони – під наглядом фахівців. Причини, як і точна кількість людей, які вирішують таким чином звести рахунки з життям, – точно невідомі і зараз. Психотерапевти говорять тільки про фактори ризику: вік, стать, наявність хвороб. А ще – алкоголь і наркотики. І настрашніше: будь-яка дрібниця може стати поштовхом, аби вкоротити собі віку. Тим паче, для підлітків. Для прикладу: у Полтаві дівчина покінчила життя через те, що їй не купили нові кросівки. 

Віталій Закладний, позаштатний обласний психіатр Департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА

- Коли я спілкувався з подругами дівчинки, яка покінчила життя самогубством, на що звернув увагу: навчаються в інституті, а інфантилізм – 3 клас.

- Чи можна сказати, що це певна мода?

- Не тільки. Мода – само-собою. А ще й вплив масований засобів масової інформації. Візьміть хоча б китів синіх. Говорили-говорили, а діти кінчали і кінчали життям. Зловили у Полтаві – і чим це закінчилось? Нічим.

Законодавство України, кажуть фахівці, просто не готове боротись. Тому у сім'ях, у колективах і в освітніх закладах мають задумуватись над проблемою. Та одразу звертатись до фахівців. І дають ключову пораду.

Наталія Супруненко, керівник психологічної служби Полт.обл. психіатричної лікарні ім.О.Ф.Мальцева

- Я би рекомендувала як профілактичний засіб поведінки і мислення: порятунок – в майбутньому. Тобто, порятунок в пошуку планів на майбутнє. Тобто, бачити себе в майбутньому.

А найсерйознішим сигналом для оточуючих має бути соціальна зміна поведінки людини. Наприклад, різка відмова від спілкування з оточуючими і повна закритість від світу.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію