Полтавці за 9 місяців віддали більше 3 тонн свого одягу

За 9 місяців існування у Полтаві ініціативи «ОдежиНА» містяни пожертвували безхатченкам, вихованцям інтернатів, геріатричного будинку та психлікарні більше трьох тонн одягу. Весь випраний та акуратно складений в пакети, його несуть до двох спеціальних контейнерів, встановлених у підземному переході «Злато Місто» та одному із торгових центрів. Ініціатори кажуть: на таку свідомість полтавців не очікували, зібрали набагато більше, ніж потребували клієнти адаптаційного центру, для якого в першу чергу планувався одяг.

Це – один з двох у Полтаві контейнерів з красномовною назвою «ОдежиНА», куди містяни зносять одяг. Ні цей, ні інший, встановлений у торговому центрі, жодного разу не обмалювали вандали, не вкинули відверто невипрані речі чи сміття. Їх встановили у жовтні минулого року. Першочергова аудиторія, яку планували одягнути, – клієнти Центру адаптації для бездомних осіб та звільнених з місць позбавлення волі.

Вікторія Мірошниченко, соціальний працівник БО «Світло надії»

- Взагалі менше року, але зібрано вже більше трьох тонн. Одяг розподіляється і на дитячі будинки, і на геріатричний пансіонат, на психлікарню, зараз є запроси з реабілітаційних центрів, яким ми допомагаємо. Взагалі, чесно кажучи, ми не думали, що буде така кількість речей – через день ми виймаємо з контейнера речі.

Єдина проблема, говорить Вікторія Мірошниченко, – транспорт, яким треба збирать речі. Втім, автомобілем допомагають саме ті заклади, з якими благодійники діляться речами.

З-поміж того, що не шкодують полтавці, часто – навіть нове. А ще – іграшки, книги.

Надія Житеньова, принесла речі до контейнера «ОдежиНА»

- Ну це, врешті, наважилися, зібрали декілька пакетів, хочемо покласти теж. Але там місця вже не було, чекали, коли вивезуть.

Це – власне Центр адаптації для бездомних осіб та звільнених з місць позбавлення волі. Тут два місяці проживає Сергій Бажул. Працівники Центру говорять: він – один з найініціативніших та найпрацьовитіших. Хоч хороше життя сюди ще нікого не приводило.

Сергій Бажул, два місяці проживає в Центрі адаптації

- Так вийшло, що алкоголь... Я пив раніше... Ну в мене на цій почві, я там за місяць не заплатив за квартиру, посварилися з рідними, поміняли замки і, одним словом, я залишився на вулиці.

Зараз Сергій говорить: збирає гроші, щоб з осені винаймати житло та влаштуватися на постійну роботу. А ще має хоббі – різьблення по дереву. На заготовки та інструменти теж треба гроші, тож тут своє життя починає майже заново.

Сергій Бажул, два місяці проживає в Центрі адаптації

- Документи відновив, трудову, санітарну книжку, загалом – документи всі віновив.

У Центрі адаптації речей вистачає всім. Приходять навіть полтавці, аби ними... обмінятися.

Людмила Олексієнко, обмінюється речами у Центрі адаптації

- Ми принесли маленькі речі – мого сина чи доньки, і поміняли їх, а взяли більш більші, які можна носити. Такі ціни зараз на ринку, що не завжди можливо купить, а в Центрі зайшли, то без проблем.

Ініціатива «ОдежиНА» – практика європейська. В Україні поки що не дуже поширена. Полтавський досвід вже збирається переймати Миргород, а в самій Полтаві ініціатори восени планують встановити ще три спеціалізованих контейнери – в місцях масового скупчення людей. Домовленості та порозуміння із торговими центрами вже є.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію