Занепадає і відмирає, чи відроджується у новому?

Молодь заманюють сідати за гончарний круг. Народне мистецтво на Полтавщині намагаються відроджувати через фестивалі. На вихідних в Опішні відбувся традиційний Національний фестиваль гончарства. На ньому зібрали різних майстрів, і пропонували гостям спробувати давні ремесла. Одночасно і показали: сучасні витвори – не менш цікаві.

В її руках сіра маса легко стає округлою плавною формою. І хай не кожен, але захоче взяти в руки глину і стати майстром.

- Ось зайчик, а ось петушки оце

Коли вже висушити, запекти у печі та розмалювати, то виходить зовсім інше. Але справа, навіть іграшкова, має свої секрети.

майстриня робить півника: «Оце отак корабличок робиш, а тоді згинати, щоб була головка»

Опішнянка Ліда Іванівна Оначко розповідає, що цієї осені їй виповниться 81 рік. Із них 37 пропрацювала на заводі. 

Ліда Оначко, майстриня

- Там комбінат у нас був, я сім років пропрацювала. А потім вийшла заміж у 20-ть, і ще 30 років на другому заводі пропрацювала. І форми робила, і оце. Я цих свистунів по 500 штук робила за зміну.

Ще й встигала читати книжки, доки інші доробляли свою норму. Ліпити з глини Ліда Іванівна почала років з 8. Із бабусею та тіткою виробляли різне та возили всюди. Пригадує, навіть міняли на одяг. А ще часто створений крам у них крали.

Ліда Оначко, майстриня

- Обкрадали, забирали. Мати плаче. А ми тоді ходимо, просимо, щоб помогли додому дібратися. А було так, у потягу, що дві жінки взяли. А ми прокидаємось – нема. Мати плаче. Коли – несуть. Кажуть: ми не знаєм, що з ними робити. Слава Богу!

Тепер не ліпить. Руки, каже бабуся, не слухаються. Хоча, бажання таке і є. Чоловік помер два роки тому, діти, онуки та правнуки роз'їхались. Вчити ліпити інших Ліду покликали на фестиваль гончарства. Вона каже: чи не єдина зі старих майстрів, хто ще лишився в Опішні. 

Організатори Міжнародного мистецького фестивалю-ярмарку «Гончарний всесвіт в Україні» зізнаються: народне мистецтво занепадає як явище. А ще його часто підміняють аматори. 

Олесь Пошивайло, генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства

- Ми теж маємо дбати, насамперед, про своє. І всі ті заходи, що проводяться музеєм-заповідником, спрямовані на те, щоб популяризувати гончарство, запрошувати молодих людей приїздити сюди, сідати за гончарний круг. Сідати до майстрів старих, переймати їхнє ремесло.

Утім, на противагу старому і звичному, в Опішні чимало сучасного. На фестивалі діють цікаві експозиції молодих авторів. Це кімната, де існують дивні речі, – задум сучасної майстрині Зінаїди Близнюк.

Зінаїда Близнюк

- Створювала речі, які мені снились, але в реальному житті вони здавались мені дуже дивними. Було декілька задумів. Мені хотілось, щоб ця кімната викликала позитив. Щоб людина заходила сюди і відчувала: це не страшний сон, у ньому комфортно і є ілюзія безпеки.

Подивитись, спробувати зробити і придбати – усе це можна під час фестивалю. Народна душа тут – в усьому. І без перерви – у супроводі пісні. Приїздять сюди майстри з усієї України.

Юлія, співає в ансамблі «Вербиченка» з Харківської області

- Оце ж бачите, я на милицях, а йду співати. Значить, щось дає. Все кидаємо, кидаємо господарство і йдем! Подобається, того і йдем.

Одночасно тут проходять фотовиставки, мистецькі проекти, флешмоби, конкурси і всілякі розваги для дітей та дорослих.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію