Війна, про яку ніхто не знає

90-річні солдати, які вибороли перемогу у 45-ому, розповідають правду про Другу світову. Ворог, автомати та людські втрати - такою ми уявляємо війну. Полтавські ветерани знають більше. Історії, про які не напишуть в підручнику, - далі у випуску. 

«Пустіть мене воювати!». Цей сивочолий чоловік мобілізаційну повістку не отримував. Сам, добровільно пішов на фронт. Тоді йому було 16 років.

Борис Баклицький, ветеран

- Я прийшов до військкомату. Йшли мої хлопці з дитбудинку, старші мене на 1-2 роки. А в мене не було документів. Я прийшов і кажу: «Я теж цього року». Та пішов з ними.

Борис Баклицький служив у розвідці, почав з Курської дуги. Ночами він з військовими товаришами вивчав оборону нацистів. Доводилося бути і пораненим. Але навіть куля в легенях не злякала мужнього солдата.

Борис Баклицький, ветеран

- Нам всім було страшно, але ми змагалися зі своїм страхом. Мені було однаково, хто керує державою. Я воював за землю моїх нащадків.

А цій, невеличкій на зріст, жіночці - 94 роки. Під час Другої світової, у свої 18, вона вже керувала службою повітряного спостереження. Бачила, мабуть, все.

Тетяна Терентьєва, ветеран

- Найстрашніше - це Сталінград. Неможливо було підняти голову, літаки, мертві люди. Волга була наповнена кров'ю, бо люди на баржах їхали звідти, а їх бомбили. І так торкаешся до води, а там - кров.

У кожного з цих людей своя історія, але не кожен хоче нею ділитися. Бо занадто болюча та правда. І 72-га річниця Перемоги над нацизмом - свято неоднозначне, кажуть учасники війни. Ворога здолали, але ціною людського життя у мільйонному співвідношенні.

Є, що згадати і очільнику міста.

Олександр Мамай, Полтавський міський голова

- Мої діди не повернулися з фронту. Кожна із моїх бабусь, яких вже немає в живих, не знали, де захоронені їхні чоловіки. Це десь безіменні могили.

Тут не тільки лунають військові пісні та пахне армійською кашею. Тут вже готуються до Дня Перемоги.

Олександр Мамай, Полтавський міський голова

- Я хочу закликати всіх, без виключення, вийти на День Перемоги - 9 травня о 9 годині ранку до пам'ятника Слави. І щоб кожен взяв портрет свого діда чи прадіда.

Зазначимо, понад 8 мільйонів українців, які несли службу в Збройних Силах, під час Другої світової війни - не повернулися додому.

Стрічка новин