Податок зі спадкоємців скасували

Податок зі спадкоємців скасували

Щоправда, тільки в тому разі, коли набувач належить до першого чи другого ступеня споріднення зі спадкодавцем

8 квітня цього року вступив у силу Закон № 1910 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Які новації він вніс у законодавство? На ці запитання відповідає приватний нотаріус Світлана СИВОГЛАЗ.

– Раніше за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковувалася тільки спадщина, яку отримали члени сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Всі інші родичі померлого мусили платити податок. Та це залишилося в минулому. Віднині оподаткування спадщини спрощено. За нульовою ставкою оподатковуються також і члени сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення. Так само встановлено, що в разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночної вартості таких об’єктів із метою оподаткування визначати не потрібно.

У законі йдеться не лише про спадщину. Вартість подарунків, отриманих від близьких родичів, оподатковується так само. Тому, надалі, якщо я кажу про спадщину, то також маю на увазі й подарунок.

– А за якими ставками оподатковується спадщина та подарунки, якщо отримувач не відповідає критеріям першого і другого ступеня спорідненості?

– Для оподаткування спадщини та подарунка можуть застосовуватися три ставки податку на доходи фізичних осіб: нульова, ставка в п’ять відсотків, а також у вісімнадцять відсотків.

На застосування нульової ставки мають право члени сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення (її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі всиновлені); члени сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення (її рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки); особи, які є інвалідами І групи або мають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, якщо успадковується нерухоме майно, рухоме майно, сума страхового відшкодування; діти-інваліди, які успадковують нерухоме або рухоме майно, будь-які особи, які успадковують грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992–1994 років, погашення яких не відбулося.

Ставка в п’ять відсотків застосовується на будь-яке майно для спадкоємців, що не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення. Тобто всі спадкоємці, які не зазначені вище, при отриманні спадщини мають сплатити до державної скарбниці п’ять відсотків податку на доходи фізичних осіб.

Ставка вісімнадцять відсотків застосовується для спадкоємців-резидентів, які отримують спадщину від спадкодавців-нерезидентів, а також для спадкоємців-нерезидентів, які отримують спадщину від спадкодавців-резидентів.

– Хто відповідає за сплату податку до бюджету?

– Спадкоємці, які отримали спадщину, тобто дохід у вигляді вартості успадкованого майна (коштів, майна, майнових чи немайнових прав) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації. Це не стосується спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок ще до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, спадкоємців-резидентів, які сплатили податок раніше від нотаріального оформлення об’єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Відповідальність за сплату податку за договорами дарування аналогічна.

Стрічка новин