Рік без Миколи Костенка
Відомого полтавського письменника згадували в обласній бібліотеці. Друзі, колеги, знайомі завітали та вечір-спомин «Прочерком ластівки».
Олександр Печора, поет
- Це людина – Глиба, це справжня людина, людина творча, людина добра, людина порядна, толерантна і справжній митець.
Так лубенський поет Олександр Печора говорить про свого колегу та земляка Миколу Костенка. Цей письменник – з великої літери, розповідає автор, завжди підтримував молоді таланти, писав рецензії, давав поради та допомагав.
Олександр Печора, поет
- Із моїх аж надцяти книг він мені редагував чи передмови писав, і робив він це «дружнім бартером», не за гроші. Зовсім не за гроші. І настільки він робив це як літературознавець, і без претензії, що «знавець».
Рік тому серце Миколи Васильовича перестало битися. Проте для багатьох присутніх на цьому вечорі він продовжує жити у книгах, світлинах, спогадах.
Галина Вовченко, провідний бібліотекар ПОУНБ ім.І.Котляревського
- Хочеться, щоб люди згадали сьогодні якийсь найзнаковіший момент їхнього спілкування з Миколою Васильовичем, якийсь найпам'ятніший, можливо, найщемливіший, щоб це дійсно були не розлогі спогади, а спомин – вихоплення із усього знайомства з ним того моменту, який найбільше запам'ятався.
Десятки книг, проза, поезія, наукові статті, рецензії – Микола Костенко залишив по собі велике творче надбання. Тільки зараз, кажуть колеги, Полтава починає розуміти, кого насправді втратила.
Ніна Гриб, член Полтавської спілки літераторів
- Для Полтави це дуже велика і значна особистість, якої нам ще довго-довго не буде вистачати. Ще пройде багато часу, перш ніж на його місце хтось посміє стати чи сісти.
Микола Костенко – лауреат численних літературних премій, серед яких – обласні імені Панаса Мирного, Володимира Короленка, літературно-мистецькі премії імені Володимира Малика, Василя Симоненка.