Нежіночі професії: у Козельщині полтавка випадково пов'язала долю з автодором

Ремонтують полтавські автошляхи не лише чоловіки. Нам вдалося знайти жінку, яка неочікувано для себе пов'язала своє життя із цією службою. І не лише не пошкодувала про такий вибір, а й навпаки, – за роки так звиклася, що нині не може уявити себе на іншій роботі. Одну із представниць нежіночої професії мої колеги напередодні жіночого свята провідали у районному центрі – Козельщині.

Дороги, спецтехніка, знаки і тонни гарячого асфальту. Це зараз Лариса Анатоліївна впевнено керує чоловіками у цьому середовищі. Працювати в автодорі – це була дивина для неї. Лариса Вібла закінчила Полтавський техуніверситет. І пропозиція теперішнього начальника Козельщинської філії прийти до них на роботу добре запам'яталася жінці.

Лариса Вібла, заступник начальника філії «Козельщинський райавтодор»

- Я за професією інженер-будівельник. І з дорогою пов'язувать життя своє не збиралась. Але в далекі 90-2000-ні будівельну галузь викинули із ринку. І моя професія стала непотрібна. І я була безробітня, працювала згодом інженером з охорони праці. Це все було цікаво, але, якось не моє.

Погодитись на пропозицію Лариса довго не зважувалась. Бо вважала: це чоловіча робота, з якою буде не під силу впоратись. Але вирішила спробувати. І так пролетіли 14 років у заступниці начальника філії. Раніше її посада називалась «головний інженер». Наразі має багато різноманітних обов'язків: відповідає за охорону праці, експлуатаційне утримання доріг, розрахунки вартості робіт, їх організація і контроль, звіти...

Влітку починають із 7 години, взимку активно працюють уночі. Головне, зізнається Лариса Анатоліївна, вона навчилась пристосовуватись до умов життя. Але жодного разу не пожалкувати про свій вибір. 

Лариса Вібла, заступник начальника філії «Козельщинський райавтодор»

- Так, цікаве є: ти бачиш результати своєї праці. Люди, які не знають нашої професії, вони взагалі дивуються. Одна жінка, наприклад, мені казала: я ніколи не знала, що хтось фарбує сигнальні стовпчики, перильні огородження мостів... Вона думала, що воно фарбується само собою.

Якщо працівники бачать, що ти можеш із ними на рівних зробити якусь роботу, – вони чують прохання і слухаються, говорить жінка. 

Натомість підопічні відгукуються про Ларису як про надзвичайно наполегливу керівницю. Але таку, з якою легко знайти спільну мову.

Олександр Петраш, механік

- Вона як спеціаліст дуже високоякісний. І не має значення: жінка, чи чоловік. Вона наполеглива. Якщо ставить ціль – вона її виконує за будь-яку ціну. І прагне, аби всі старалися так робити.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію