Місце посередині, але можемо краще

Мова – про захворювання полтавців на туберкульоз. В державі стартував місяць, коли українцям нагадуватимуть, що епідемія цього захворювання – одна з найбільших проблем для країни. Утім, і підбадьорять: її можна побороти і вилікуватись.

Амбулаторне лікування через загальну лікувальну мережу – набуття, яким вдалося переломити хід боротьби з туберкульозом полтавцям. Цей проект у первинній ланці меддопомоги, розповідає головний лікар протитуберкульозного диспансеру, зручний і близький для пацієнтів. Бо їм не треба їхати до спеціалізованого закладу, аби лікуватись.

Володимир Печериця, головний лікар Полтавського обласного протитуберкульозного диспансеру

- Якщо ми десь виявляєм більше 800 хворих первинних, 200 рецидивів – виходить 100-1080 хворих в рік. А ми маємо десь 800 ФАПів і амбулаторій сімейної медицини. То, практично, по одному – півтора хворих припадає, якщо рівномірно по всій області на одного лікаря.

Тобто, медицина «ходить» за пацієнтами, і не тільки вона. Хворий, який не заразний для інших, отримує медикаменти у свого сімейного лікаря.

Володимир Печериця, головний лікар Полтавського обласного протитуберкульозного диспансеру

- Там же нема хворих, які виділяють мікобактерію туберкульозу. Ми їх забираєм сюди. Звичайна людина прийшла – ви побачили хворого. Йому винесли таблетки, він їх ковтнув, запив водою, і відмітили, що він пішов. Якщо хворий не являється – інформується фтизіатрична служба, представники неурядових організацій.

Адже саме їх працівники соціально супроводжують хворих на туберкульоз. Це максимально збільшує шанси бути здоровим.

Денис Пусан, соціальний працівник БО «Світло надії»

- Коли він не виділяє бактерії, він переходить на амбулаторне лікування. І там приймає препарати. Якщо у цей момент людина відривається від лікування – відновлюється відкрита форма туберкульозу. Й одразу потрапляють під ризик захворіти усі, хто його оточує. Одна людина може заразити протягом року від 10 до 15 людей.

Соціальний супровід ці благодійники здійснюють наразі у Полтаві та 6 районах області. Лише у Дениса – 10 підопічних зі складною формою – мультирезистентною, і ще стільки ж – з уперше діагностованим туберкульозом. Якщо хворі мають будь-які питання, саме соціальні працівники їх підтримують. Бо знають, наскільки важливо працювати в команді.

Денис Пусан, соціальний працівник БО «Світло надії»

-Якщо кожний робить свої функції на добре, то це і є наша основна задача – лікарів, медсестер і мене зокрема. Я маю індивідуальний підхід знайти до кожної людини. Комусь треба більше уваги, комусь менше.

Крім того, що туберкульоз виліковний, головне – бажання і сила волі, не втомлюються нагадувати фахівці. Як і про найпростіше, що може робити кожний, – флюорографія раз на рік. 

Для зручності пересувні машини будуть працювати у Полтаві в місцях масового скупчення людей ближче до 24 березня, коли і відзначають День боротьби з туберкульозом.

Стрічка новин