За мед – 100 мільйонів доларів

Стільки Україна заробила у 2016 за експорт цієї продукції. Традиційно найбільше український мед везуть до Німеччини. Але полтавці вирішили шукати покупців на Сході, і першу поставку зробили до Японії. Про це у Полтаві розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева. Вона у четвер в обласній раді взяла участь у Всеукраїнській конференції з бджільництва, де пасічники з різних областей обговорювали проблеми галузі. Зокрема, необхідність створення кооперативів з бджільництва та підтримку галузі на законодавчому рівні.

Чоловік з вусами та у солом'яному брилі. Бджоляр від діда-прадіда Микола Гречаний років із 40 має власну пасіку у Кременчуці.

Микола Гречаний, пасічник

- Займатися не важко, бо це улюблена справа. Я від цього отримую задоволення. Допомагають діти, жінка допомагає. У мене радіальна медогонка на 32 рамки, є станок для роздруку. У мене все є для моєї пасіки.

Нині він приїхав до Полтави із медовиробами. Купити їх можна прямо в адміністрації. Тут нині – Всеукраїнська конференція з бджільництва. На ній мають обговорювати, що гірчить виробникам солодкої галузі.

Микола Гречаний, пасічник

- Оптова ціна не відповідає дійсності. Та, яка має буть на даний момент. Підтримка держави теж має бути. На високому рівні. У нас її зараз немає. В інших державах на опилення платять гроші. Ми ж – їдемо до фермерів, знімаємо шапку, даємо мзду, аби нас пустили стати на території.

Мінімум 148 тисяч бджолиних сімей офіційно є у Полтавській області, підрахували у «Спілці пасічників». Там певні, у нашому регіоні попереду інших намагаються створити позитивні умови. Наприклад, є програма відшкодування.

Наталія Сенчук, голова Полт.обл. ГО «Спілка пасічників»

- Якщо пасічник-початківець тільки починає працювати, йому на обладнання відшкодовується 10 тисяч гривень. Якщо це закупка йде племінних маток, сімей – то це 5 тисяч гривень йде на одну людину.

Щоб розвивати пасіки, закликають працювати у кооперативах. Виробничих та обслуговуючих. Останній не сплачує податків. Така організація, для прикладу, може створити виїзну лабораторію з медогонкою та розливною лінією і допомагати пасічникам відкачувати мед. На його створення обіцяють виділяти гроші з обласного і міського бюджетів. У спілці лобіюють вирішення іншої проблеми, що особливо загострилась останні 3 роки.  

Наталія Сенчук, голова Полт.обл. ГО «Спілка пасічників»

- Це отруєння бджіл. Це дуже складна, важка проблема. Якщо ми з дрібними фермерами знайшли спільну мову, то з холдинговими компаніями – дуже складно. І ми не можем ніяк це побороти. Дуже важливе питання стоїть по внесенню великої кількості отрутохімікатів у землю.

Особисто почути проблеми пасічників до Полтави приїхала заступниця профільного Міністра. Куштує медовуху і запевняє, що працюватимуть законодавчо для системного врегулювання попередження підприємствами пасічників про обробіток культур. Адже мед слід вважати преміум-продуктом.

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України

- Фактично заробили на експорті меду майже 100 мільйонів доларів за минулий рік. Це дуже непогано, і ми говорили вже сьогодні, що ми бачимо позитивну тенденцію. Тобто, незважаючи на всі проблеми, у нас і виробництво меду, і експорт, судячи з усього, зростає і буде зростати. Експортується, в основном, у країни ЄС, ми маємо поставки вже до країн Північної Америки. Це Канада. І я знаю, якраз з Полтавської області хлопці-молодці зробили першу поставку до Японії.

У 2016 році експорт українського меду становив близько 56 тисяч тонн.

Стрічка новин