У Краєзнавчому музеї презентували кімнату Василя Кричевського

Цю будівлю називають перлиною українського модерну. Колись – будинок Полтавського губернського земства, а зараз – Краєзнавчий музей – спроектував Василь Кричевський. Живописець, архітектор, знавець народного мистецтва. Автор українського герба – тризуба. Його Кричевський розробив на прохання першого Президента України Михайла Грушевського. Полтава вважає Кричевського своїм, Опішня – своїм. Він часто приїздив туди з родиною.

/Олесь Пошивайло, генеральний директор Музею українського гончарства в Опішні
Вбрання музею і в інтер'єрах, і в екстер'єрах – це переважно кераміка. Кераміка виготовлялась в гончарній столиці України в Опішному, він активно залучав місцевих гончарів/

Зв'язкам родини Кричевських із Полтавщиною співробітниця Краєзнавчого музею Галина Галян присвятила книгу. У «Розповідях про мистецьку родину Кричевських» йдеться про братів Василя та Федора Кричевських і нащадків Василя Григоровича. Особливу увагу авторка приділила постаті його онуки Катерини Кричевської. Із нею тримає тісний зв'язок.

/Галина Галян, науковий співробітник Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського
Крім великої колекції акварелі і графіки, яку вона подарувала нашому музею, у 2013 році її двоюрідний брат Василь Лін де Кричевський, він привіз із Каліфорнії килим, який вона передала нам/

Сам килим обіцяють показати у наступній експозиції. Пані Кричевська оцінила, як науковиця Галина Галян описала його у своїй роботі. На знак пошани передала співробітниці музею дарунок.

/Галина Гаян, науковий співробітник Краєзнавчого музею ім.В.Кричевського
Вона просила, взяла з мене слово, щоб я показала всім. Це прикраса така жіноча, яка була зроблена там, в Каліфорнії/

Презентована книга вийшла також за підтримки онуки Кричевського. Окрім того, у музеї представили окрему кімнату експозицій Василя Кричевського. Тут – деякі його особисті речі, малюнки. Цей рік для Краєзнавчого знаковий – 125 літ виповнюється музею та стільки ж – творчій діяльності людини, іменем якої він названий.