Генетична спадковість - у родині полтавки вишивають з покоління в покоління

Вишиванка як генетична спадковість. Полтавка створює рушники, успадкувавши традиції своєї матері. І жінку навіть впізнають за її роботами, бо вона створила власний «почерк», самотужки розробляючи схеми. Роботи майстрині Марії Сєрікової вже побачили мої колеги на виставці, що відкрилася у музеї Панаса Мирного. 

Вишивкою рушників полтавка Марія Сєрікова захоплює усіх довкола. Її сусідка називає жінку своєю вчителькою.

/Жанна Борщ, сусідка
Перший рушник мені так терміново потрібен був. Весілля сина і він сказав, щоб рушник обов'язково був. І я почала вишивати рушник. І завдяки Маші я вишила дуже гарний рушник./

Жанна зізнається: такої високої якості вона не бачила в аматорів. Тому приклад сусідки їй довів: треба знайти щось своє і йти цим шляхом, тоді досконалості не буде меж. Жанна прийшла привітати Марію і з відкриттям виставки у музеї Панаса Мирного. І знову захоплюється роботами: гармонійним виконанням, підбором кольорів, власним стилем і почерком, що дають вишивці своєрідність та неповторність.

/Жанна Борщ, сусідка
Вибрати щось із цих рушників - неможливо. Кожен із них досконалий, з нього немає чого ні викинути, ні вставити. Нема тут рушника, який кращий чи гірший. Вони всі різні, але вишукані і досконалі. У нас в бібліотеці була виставка рушників різних майстринь. І Машині. Коли я дивилась на ці рушники, я одразу пройшлася по виставці і кажу: оцей, оцей Машин./

Марія Сєрікова говорить: вишивка - то, напевне, генетична спадковість. Любов до рушників вона перейняла від матері. Сама ж перший рушник вишила у 50 років. І вже пенсіонеркою, закінчивши працювати економістом, взялася за голку.

/Марія Сєрікова, автор виставки рушників
Та просто я люблю, розумієте? Це моя робота, мені так здається. Бо отак сидіти, склавши руки... А так і час швидше пролітає. І самій приємно, коли з'являється щось красиве./

Тому й жодного з понад трьох десятків вишитих рушників майстриня не продала. Вона радіє, що рушник для українців не зникає і вірить, що найкращий її твір ще попереду.

/Марія Сєрікова, автор виставки рушників
Я мережкою вишиваю, хрестиком. Найбільше вишивати люблю природу, квіти. Рушники я намагаюсь комбінувати: не так, що комбіную - щось з одного, з іншого... Калина, дуб і птахи. Рушничок останній я вишила у зелених тонах - з таким орнаментом. Він мені подобається, це один єдиний, де є орнамент./

Також на виставці авторка показала і роботи своєї доньки, яка теж захоплюється вишивкою, але створює виключно картини.

 

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію