Зі сльозами та вірою у краще полтавці відзначили День незалежності

Зі сльозами та вірою у краще полтавці відзначили День незалежності України. 25-річчя у місті почали святкувати з самого ранку. Полтавці разом з родинами активно долучилися до традиційних урочистостей. І, попри занепокоєння військовими подіями на Сході, одягли вишиванки, вінки та розповіли нашим журналістам, яким бачать майбутнє своєї держави.

Біля пам'ятника Тарасові Шевченку полтавці розпочинають ранок Дня незалежності України. Обласна та міська влади, ровесники незалежності, студентство, представники трудових колективів, військовослужбовці, духовенство поклали квіти до підніжжя славетного сина України.

Звідси після покладання квітів колона урочисто рушає до пам'ятника Загиблим українським козакам. Тут відзначають полтавців державними нагородами – ювілейними медалями «25 років незалежності України», та згадують 25-тьох полтавців, які поклали свої життя за державу на Сході країни.

/Оксана Деркач, секретар Полтавської міської ради
Ми не можемо обійти і не згадати тих, хто загинув, тих, хто зараз знаходиться на Сході України. Бо це частина нашого життя. У зв'язку з тим, що на кладовищі зараз відбувається реконструкція, і неможливо провести те, що планувалось, ми спланували згадати тут, біля пам'ятника козаків/

День незалежності – особливе свято для кожного українця, говорять керівники міста.

/Оксана Деркач, секретар Полтавської міської ради
День незалежності – це той символ на рівні трьох атрибутів держави. Якраз у ці дні приходить усвідомлення своєї значимості, того, що ти зробив для своєї держави. Тільки тоді, коли ти стаєш учасником всього цього свята, приходить усвідомлення. І вшанування Дня незалежності, вшанування наших символів, атрибутів і підкреслює нашу громадянську свідомість/

Сотні полтавців у самому центрі міста мали змогу у середу бачити і святковий парад, що відбувався у столиці України. Його транслювали на Театральній площі.
Цього дня чи не уся Полтава, від маленьких до дорослих, вдяглася у вишиванку. Містяни говорять: вийшли на вулиці у вишиванках, аби вшанувати величну історію українців: різноманітну, хоч і нелегку. І попри те, що свято відзначають зі сльозами на очах, вірять у краще.

/Олександр Глазов, депутат Полтавської міської ради
В першу чергу – побажати нам міцної освіти, щоб у нас було розумне майбутнє покоління, і наша країна розвивалася в усіх галузях, особливо молодь, бо це – наше майбутнє/

/Андрій
- Ти любиш Україну?
- Так.
- Україні хотілось побажати міцної ходи вперед, і щоб закінчилася війна, і в державі наступив лад, спокій, головне, щоб не було втрат отих, які ми сьогодні маємо. Бо молодь та, яка могла б будувати цю країну, на жаль, сьогодні змушена її захищати від ворога. А інше, думаю, налагодиться, бо люди в нас добрі, сильні. А в дітей має бути майбутнє/

/Віталій Нікіпелов, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів
Останні два роки трагічних сторінок української історії показали нам, що суверенітет і незалежність – це не тільки право, свобода. Це обов'язок і випробування. Я сподіваюся, що найтяжчі моменти нашої історії ми пройшли. Я вірю, що майбутнє України і Полтави – щасливе/

/Лідія Іванівна
Ось я дивлюсь на отих солдат, на отих дітей, які тримають наш прапор, – і я можу плакати. Я горжуся Україною і тим, що я – українка. Мені дуже хочеться, щоб Україна наша була вище всіх!/

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію