Нічим не гірші за персидські – українські килими виставили у Краєзнавчому музеї

Нічим не гірші за персидські – українські килими виставили у Краєзнавчому музеї. В експозиції – історія килимарства від XVIII століття і до сьогодні. Мистецтво, що колись прославило Полтавщину, зараз тримається на ентузіазмі майстрів.

Килими від XVIII століття, автори яких невідомі, – їх дістали із музейних фондів. В одній залі із ними – гобелени сучасних полтавських майстрів. Свої роботи презентує Заслужений килимар Олександр Бабенко, син знаної майстрині Надії Бабенко. Її гобеленом прикрашена конференц-зала ООН. Вишивки матері – поряд із доробком сина. Килимарі кажуть: промисел тримається на ентузіастах, а колись підтримувався державою.

/Олександр Бабенко, художник-килимар, Заслужений майстер народної творчості України
Був концерн «Укрхудожпром» при Міністерстві легкої промисловості, де була мережа цих українських сувенірів, були замовлення, створювались підприємства, лише в Решетилівці була ця фабрика імені Клари Цеткін, яка виготовляла ці сувеніри, цей унікальний монументальний рослинний килим 2 на 3 метри/

Проте художники-килимарі без мистецтва, як без повітря. Ткацький станок Олександр Бабенко тримає у себе вдома, тут же варить фарби, щоб надати вовні потрібного відтінку. Створення гобелена – заняття забарне. Попередньо треба виготовити малюнок натуральної величини, багато зусиль займає нафарбувати вовни, навіть дістати її нелегко.

/Наталія Дмитренко (Пілюгіна), член Спілки майстрів народного мистецтва, килимарка
На жаль, іще під час Голодомору у нас в Решетилівці була з'їдена порода блакитних овець, яких іще оспівував Гоголь у своїх творах, решетилівські вівці – це були традиційні. Зараз їх на Закарпатті зовсім трошки залишилося. В основному це, на жаль, продукція із Нової Зеландії/

Ця виставка у Краєзнавчому музеї – частина масштабного Всеукраїнського арт-проекту. У Краєзнавчому музеї експозицію можна побачити протягом кількох тижнів.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію