Волонтери відремонтували КАМАЗ для боєприпасів та їжі

Практично небоєздатні. Такими називають себе українські бійці на Сході України, коли мова йде про автомобільний транспорт. Переважна його частина зламана, і змоги відремонтуватись, кажуть захисники, майже немає. На допомогу приходять волонтери. Збирають гроші, знаходять майстрів та підприємців, ще й довантажують потім автівки іншим необхідним. Серед останніх пацієнтів полтавців – КАМАЗ, посічений мінометами, що приїхав із селища Зайцево.

Старий радянський КАМАЗ – на дорозі він не приверне уваги. Але якщо придивитись – скло кабіни заклеєне скотчем, на кузові – сліди зварки та «рвані» дірки. Шлях автівки – селище Зайцево-Полтава.

/Павло Єременко, боєць 53 бригади
Рульова – повністю, ходова – повністю. Двигун практично не працював зовсім. Він сюди ледве доїхав. Тричі зупинялися. І так потроху-потроху. Відмовили повністю гальма. Нас вже дотягували сюди без гальм. Вже повністю була система розбита/

Привезли КАМАЗ двоє решетилівчан. Кажуть, волонтери самі приїхали до них та запропонували полагодити техніку.

/Артем Піцик, боєць 53 бригади
Це ми боєприпасами завантажились, їхали на позицію. Ніч. Нам говорили, щоправда, що фари вмикати не можна. Але там був один відрізок дороги – без фар його ніяк не проїдеш: вузький проїзд, можна перекинутись. Ми включили фари, і нас одразу запілінгували. Ми потрапили під обстріл. Міна назад впала і посікло/

Добиралися хлопці до Полтави майже добу – доводилось зупинятись, бо авто перегрівалось.

/Павло Єременко, боєць 53 бригади
Він з нами йде з Авдіївки. Перед нами була третя хвиля, четверта хвиля – на ньому їздили. Нам передавали його з покоління в покоління. Підвозимо боєприпаси, продукти, усе. Це життєзабезпечення повністю всього батальйону/

Замість шкарпеток треба ремонтувати техніку, наголошують бійці. У їх бригад із 5 бензовозів їздять два, решту треба лагодити. Щоб підвозити боєприпаси – мають один МАЗ. Самі щось намагаються робити, та нічим. А без машин вони стають фактично небоєздатними.
Гроші на ремонт полтавці збирали два місяці тому на квесті. Зараз ремонтується лише десята частина техніки з АТО, кажуть волонтери.

/Ірина Каптур, координатор Центру допомоги учасникам АТО при Полтавській ОДА
Автомобілів то більше, але питання в тому, чим заправляти? У них не вистачає бензину. Авто «прожерливі», а ці економічніші. Тим паче, це не авто Міністерства оборони. Це мобілізовані з господарств, тому запчастини на них не виділяються/

Заправив КАМАЗ батько кіборга, небайдужі дованажують його триногою на ДШК, двома ноутбуками, трьома холодильниками, бо нарешті бійцям почали видавати свіже м'ясо, причому – величезними партіями.

/Анатолій Вертелецький, підприємець
Минулого разу холодильник передавали мої батьки. Цього разу – ось цей, який купували мої співробітники за свої кошти, і вирішили віддати його хлопцям для продуктів та медикаментів. Ще один – від моїх друзів. Коли ти цим переживаєш, то цю енергію доносиш іншим, люди знову навколо тебе збираються і питають увесь час: чим допомогти? Створюється рух допомоги/

Нагоді відремонтувати КАМАЗ Артем, який більше року в АТО, зрадів чи не найбільше. Дружина від нього пішла, а нещодавно у столиці зробили операцію доньці, на яку кошти збирали усім батальйоном. Демобілізація для нього – більше, ніж свято.

/Артем Піцик, боєць 53 бригади
Чекаю із нетерпінням. На мене чекає дочка вдома.../

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію