Полтавці можуть оновити білоруську залізницю

Полтавці можуть оновити білоруську залізницю. Ідея виникла у керівників області під час зустрічі з представником торгово-економічної служби сусідньої держави. Зокрема, щоб оновити пасажирські вагони, взаємовигідно співпрацювати мають крюківський та гомельський заводи. Що ще об'єднує, крім кордону у тисячі кілометрів та практично однакових вишиванках, Україну і Білорусь, та яку пропозицію гості зробили полтавцям – дивіться далі.

Агропромисловий сектор та житлово-комунальне господарство – основні торгові потоки між Україною та Білоруссю відбуваються у цих двох напрямках. Міцні зв'язки між сусідніми країнами закріпились з радянських часів. І зараз втрачати їх було б неправильно, вважає радник торгово-економічної служби Посольства Республіки Білорусь в Україні Ольга Ковальова.

/Ольга Ковальова, радник торгово-економічної служби Посольства Республіки Білорусь в Україні
Ми можемо йти з торговими потоками на так звану дальню дугу, шукати партнерів в Азії, Африці, Латинській Америці. Але забувати старих партнерів торговельних – це не той шлях, яким ми маємо йти. З урахуванням того, що у 2012 році торговий обіг між Республікою Білорусь та Україною становив майже 8 мільярдів доларів США/

За підсумками минулого року показники знизились удвічі, говорить гостя. І не в останню чергу – через суспільно-політичні процеси. Про це радник говорить під час зустрічі з керівниками Полтавської області в адміністрації. Але поспішає підбадьорити українців: є привід не занепадати духом. Бо за кожний місяць 2016-го товарообмін збільшується на 20%. Отже, такими темпами незабаром відновиться попередній рівень взаємодії економік двох країн. Білоруси закликають виходити разом на нові ринки.

/Ольга Ковальова, радник торгово-економічної служби Посольства Республіки Білорусь в Україні
Якщо українські компанії вирішать інвестувати до Республіки Білорусь і створять там підприємство: або спільне, або зі 100% українським капіталом, це дасть їм можливість вийти на 5 країн Євразійського економічного товариства/

Це означатиме вільне пересування капіталів, трудової сили, єдина сертифікація, відсутність обмеження у валюті і тарифах.
Полтавці натомість хизуються урожаями пшениці і нарікають на недостатню можливість переробляти продукцію.

/Іван Рева, перший заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА
Ми виробляємо багато буряку, а потім цукру, але хотілось ще більше. У нас є потужності, які зараз простоюють. Заводи. Ринок збуту, який у нас є, нас не задовольняє/

Наголосили представники Полтавщини на готовності співпрацювати, наприклад, Крюківський вагонобудівний завод – із Гомельським, аби оновити білоруську залізницю.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію