Недоступна медицина
Недоступна медицина. Продати непотрібне майно, взяти у держави більше мільйона і попросити грошей у місцевої влади, аби меддопомога таки наблизилась до людей. У Карлівці, де поліклінічне відділення називають найгіршим в області, роками не можуть відкрити амбулаторію сімейної медицини, і тим самим – позбавити людей потреби їхати за 5 кілометрів до лікаря. Чому давню мрію так і не вдалося втілити, та які шанси зробити це зараз – обласні чиновники вирішили з'ясовувати на місці.
Двоповерхова будівля у місті Карлівка. Це амбулаторія сімейної медицини. У майбутньому. Її тут хочуть зробити, реконструювавши дім. Але таким планам років 5.
/Людмила Терентьєва, головний лікар Карлівського центру ПМСД
Зараз люди їдуть у центр первинної медико-санітарної допомоги за 5 кілометрів від того місця, де вони проживають/
Відповідно до міністерського наказу, акцентують лікарі, меддопомогу мають тут відкрити, аби зробити її нормативно наближеною до населення. Приміщення показують представникам районної та обласної влад.
Його вистачатиме для потреб населення: і для розміщення денного стаціонару, та окремих кабінетів.
/Людмила Терентьєва, головний лікар Карлівського центру ПМСД
Профілактичних щеплень для дітей, окремо – кабінет онкоогляду для жінок, окремий кабінет прийому сімейного лікаря, прийому здорових і хворих дітей окремо/
Чому ж донині питання не зрушили з місця – відповідь не нова: затримка з фінансуванням. Проект – дороговартісний.
/Петро Світлик, голова Карлівської районної ради
З 2012 року є така мрія, є проект. У цінах 2012 року він коштував 2 мільйона 100 тисяч гривень. Ми замовили переоцінку кошторису в діючих цінах 2016 року/
Це з урахуванням меблів і за умови, що обладнання планували не закупляти, а позичити з іншого закладу. Тобто, з поліклініки Карлівської районної центральної лікарні. Але і його називають найгіршим відділенням в області. Чиновники зізнаються: район не подав жодного проекту у 2015-му, аби ремонтувати медицину. Голова обласної ради Олександр Біленький радить: треба хоч придбати лотерейний квиток. На дану ж амбулаторію сімейної медицини не отримали донині кошти, бо проект просто не зміг конкурувати з іншими: у кожному районі вони однакові. Тож, активізуватись треба керівникам різних рівнів.
/Олександр Біленький, голова Полтавської обласної ради
Мінімум відсотків на 50 – це оновлені склади представницької влади. Для них це перші кроки. І я нічого не бачу такого поганого у тому, що їх треба чомусь навчити. Треба пояснити, що кошти треба не просто заробляти, їх можна ще здобути завдяки відповідним грантам. А щоб взяти участь у проектах, треба їх розробити. І на основі співфінансування отримати з бюджету, у тому числі з обласного, непогані кошти. У нас закладено 4,5 мільйона на обласну програму розвитку територіальних громад/
Голова Карлівської райради говорить: продадуть непотрібне майно, сподіватимуться на підтримку місцевої влади і мільйон триста від держави.
А очільник обласної ради пообіцяв співфінансування з облбюджету.