Вічний вогонь, тисячі полтавців і різні настрої

Вічний вогонь, тисячі полтавців і різні настрої. 9 травня у місті відзначили День Перемоги. Традиційно розпочався він із покладання квітів до пам'ятника Солдатської слави. Але, попри велику кількість містян, які зібрались біля монумента, настрої людей – діаметрально різні.

Григорій Михайлович народився в українському селі під Сталінградом. У Другій світовій воював його батько та старший брат. Останній дійшов до австрійського Відня. А сам Григорій пам'ятає проголошення Дня Перемоги у 45 році, як здивування.

/Григорій Сливенко, ветеран
Це найцінніше у світі свято. Вище нього я особисто не знаю. Ми довели свою справедливість, життєздатність/

На грудях військового льотчика, який теж прослужив від Києва до Тихого океану, – медалі, ордени і червоний мак. Але чесно зізнається: він – проти перейменування свята у День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

/Григорій Сливенко, ветеран
Нічого не можна перейменовувати. Як наші батьки зробили, так і має бути. Перейменувати ми не маємо морального права. Вони перемогли, вони назвали так – так і має бути. А мак – це дівчата мені позавчора прикололи. То й нехай. Я навіть не зрозумів, до чого це/

У святкову колону за ветеранами і посадовцями шикується і молодь. Школярі тримають жовто-блакитні прапори. Велич Дня Перемоги вони не применшують.

/Єгор Рудь, учень 9 школи
Це величезне свято, за яке ще в тих роках боролися наші прадіди. За перемогу, щоб саме ми проживали у кращих, мирних, спокійних роках/

А ось до перейменування свята молодь ставиться дещо пасивно.

/Єгор Рудь, учень 9 школи
Та все-одно. Це проблема з антикомунізацією. Але це не найнеобхідніше зараз, я не вважаю це найнеобхіднішим/

Замість традиційної багаторічної «Степом, степом...» колона вирушає на покладання під стриману класичну мелодію.

А діти запускають у небо повітряні кульки. Урочистості тривають більше півгодини. За цей час декому з ветеранів стає недобре. На допомогу спішать волонтери і медики.
Про різні настрої 9 травня говорить і мер.

/Олександр Мамай, Полтавський міський голова
Сьогодні, на жаль, дуже багато різних політичних спекуляцій, але ми всі повинні знати, розуміти – не було б цього славетного місця, якби наші діди-прадіди не вибороли для нас 71 рік тому перемогу. Я закликаю, без виключення, всю нашу полтавську громаду, Україну об'єднатися, хоча б сьогодні/

За словами Олександра Мамая, у Полтаві нині залишилось 490 ветеранів, які народилися до 32 року.

Стрічка новин