Мала проза Лесі Українки на полтавській сцені

Мала проза Лесі Українки на полтавській сцені. Молодіжний аматорський театр «Anastasis» представив містянам виставу «Без надії сподіваюсь». До неї увійшло сім маловідомих прозових творів української письменниці.

Приглушене світло, прониклива музика, філософські рядки із творів Лесі Українки – так розпочинають свою виставу актори молодіжного театру «Anastasis».

На цій маленькій сцені артисти розкривають велику душу української письменниці. Сім її маловідомих прозових творів театр «Anastasis» об'єднав в одну виставу «Без надії сподіваюсь». Своїм глядачам актори пропонують замислитися над тим, хто ми є в цьому світі: ті, хто дають надію, чи ті, хто дарують сподівання.

/Тарас Духовний, керівник молодіжного аматорського театру «Anastasis»
Є така дуже маленька, але принципова відмінність цих понять. Сподівання (а це важливіше) – це чітка переконаність. Я б сказав, що це віра. Віра – це коли я дійсно знаю, що так буде. Бо надія – це так «складеться-не складеться», подумаю, помрію, а сподіваюсь – коли я чітко переконаний, що людина, яка поряд, не обманить, не зрадить/

Артисти по-новому змушують глядачів поглянути на творчість Лесі Українки. Видатну поетесу розкривають як авторку психологічних, філософських прозових творів – новел, оповідань, есе. Юлія Крамарєва цього дня представляє новелу «Розмова» про невиліковно хвору акторку, яка розчарувалася у житті.

/Юлія Крамарєва, акторка молодіжного аматорського театру «Anastasis»
Мені б дуже хотілося передати багатогранність свого персонажа. Спершу здається, що моя героїня лиха, недобра, озлоблена, але мені здається, що це непогана жінка, але досить складна доля в неї. Є в неї і погані, і добрі риси, і мені б хотілося, щоб це побачили глядачі/

Незважаючи на те, проза це чи поезія, кажуть актори, твори Лесі Українки навчають жити, вірити та не втрачати сили духу.

/Олена Кульчій, акторка молодіжного аматорського театру «Anastasis»
Творчість Лесі Українки люблю з дитинства, зі школи. «Лісову пісню» як любила тоді, так і зараз вона живе у моїй душі, а зараз, готуючись сюди, перечитувала оповідання, перечитувала вірші/

Театралізацію авторських оповідань Лесі Українки «Anastasis» присвятив 145-річчю від Дня народження поетеси.

Стрічка новин

    Розділи сайту:

    Написати лист в редакцію